Справа № 766/7474/24
н/п 3/766/5634/24
22.05.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Радченко Г.А., вивчивши матеріали справи, які надійшли від Відділу поліції № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 363405, 06.05.2024 року близько 18.30 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почала погрожувати гр. ОСОБА_3 , висловлюватись в її сторону нецензурною лайкою, штовхала та погрожувала фізичною розправою.
Дії ОСОБА_4 у протоколі кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
В підтвердження вини ОСОБА_4 до протоколу долучено рапорт з системи «Армор», заяву ОСОБА_3 , її письмові пояснення, письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, причини неявки не пояснила, про час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку смс-повістки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Згідно долученого до протоколу рапорту з Армор, 06.05.2024 року о 18.08 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 невідомий чоловік побив вікна у квартирі заявниці. Номер телефону заявника НОМЕР_2 , що відповідає номеру телефону ОСОБА_6 .
Згідно письмової заяви ОСОБА_3 остання просить прийняти заходи до її сина та ОСОБА_7 , які позичили в неї гроші та не повертають.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 вона 06.05.2024 року біля 16.30 год. прийшла за місцем мешкання свого сина, щоб спитати, коли він поверне їй борг. Під час розмови у неї виник конфлікт зі співмешканкою сина ОСОБА_8 , в ході якого вона, ОСОБА_3 , висловлювалася на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою, а коли виходила з квартири, то розбила палицею вікно в цій квартирі.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_4 , 06.05.2024 року близько 18.00 год. до адреси її місця проживання прийшла мати її співмешканця - ОСОБА_3 . В ході розмови між ними виникла суперечка і вона, ОСОБА_2 , виражалася на адресу ОСОБА_3 нецензурною лайкою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_5 , 06.05.2024 року близько 16.30 год. він перебував вдома разом зі своєю співмешканкою - ОСОБА_9 . До них додому прийшла його мати. В ході розмови між його матір'ю та ОСОБА_8 виникла сварка, в ході якої вони висловлювалися на адресу одна одної нецензурною лайкою.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
З суб'єктивної сторони хуліганські дії правопорушника характеризуються умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
У даному випадку в протоколі про правопорушення не розкрито вказаної диспозиції ст. 173 КУпАП і не вказано, який саме громадський порядок порушено, як порушено спокій громадян і яких саме. При цьому важливим є те, що немає посилання на причину скоєного.
З досліджених матеріалів слідує, що причиною нецензурної лайки став конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , який мав місце за адресою проживання останньої, а не у громадському місці, що виключає склад дрібного хуліганства. При цьому, суд враховує, що працівники поліції були викликані у зв'язку із пошкодженням майна, а саме вікна у квартирі, де проживає ОСОБА_2 і саме вона була заявником.
З огляду на викладене судом встановлено, що в діях ОСОБА_4 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення її до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 247, 283, 284, КУпАП суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подається до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: Г.А. Радченко