Справа № 461/2544/24
Провадження № 1-кс/461/3111/24
Іменем України
20.05.2024 слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рокосова, Хустського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -
20.05.2024 до Галицького районного суду м. Львова надійшло клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 24.03.2024 о 18:50 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 25.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Ухвалою слідчого судді від 26.03.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 26.05.2024 включно. Окрім того, ухвалою суду на підозрюваного ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ; прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; утриматись від спілкування із потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що може стимулювати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу. Просить клопотання задоволити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив таке задоволити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора не заперечили.
Окрім того, учасники судового розгляду подали клопотання про проведення судового засідання без застосування технічних засобів аудіо та відео фіксації.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000389 від 24.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 24.03.2024 приблизно о 13:50 год. на автодорозі «Київ-Чом» у с. Хватів, поблизу вул. Основна, Золочівського району, Львівської області відбулася ДТП (зіткнення ТЗ) за участі автопоїзда у складі сідлового тягача марки «Renault Magnum 480/18T», р.н. НОМЕР_1 , та напівпричепа марки «Kogel SNCO 24», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля марки «Opel Vivaro», р.н. НОМЕР_3 - НОМЕР_4 (іноземної реєстрації), під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП водій автомобіля марки «Opel Vivaro» ОСОБА_8 загинув на місці події, а його малолітній пасажир ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження та госпіталізований в лікувальний заклад.
Слідчим суддею встановлено, що 24.03.2024 о 18:50 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 24.03.2024 та схемою до нього, а також іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.03.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 26.05.2024 включно.
Окрім того, ухвалою суду на підозрюваного ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ; прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи; утриматись від спілкування із потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про продовження підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених дій, у яких підозрюється ОСОБА_4 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, який має постійне місце проживання та місце праці, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задоволити та продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку суду забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Із долучених до клопотання копій документів вбачається, що 20.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено та надано стороні захисту для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ч. 4 ст. 196, ч. 3 ст. 197 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває, вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.7 ст. 194 КПКУкраїни, у відповідності до якої обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Окрім того, слід зазначити, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, у зазначені в ст. 219 КПК України строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.
З наведеного вбачається, що строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПКУкраїни.
Слід зазначити, що крім понять «початок досудового розслідування» (п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 214 КПК України) і «закінчення досудового розслідування» (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України) у КПК України використовується поняття «завершення досудового розслідування» (ст. 290 КПК України), але поняття «закінчення» і «завершення» досудового розслідування у розумінні п. 5 ч. 1 і ст. 3 ст. 290 КПК України не є тотожними, так як завершення досудового розслідування є проміжним етапом, що передує його закінченню і досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні вважається закінченим у випадку настання однієї з наведених подій: прийняття рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження; направленням до суду обвинувального акту; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру; направленням до суду клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру; направленням до суду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.
Також, суттєве значення в конкретній ситуації має те, що на час розгляду слідчим суддею клопотання органом досудового розслідування відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Тобто, строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених в ч. 2 ст. 283 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 181, 197, 199, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 - задоволити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Рокосова, Хустського району, Закарпатської області, українцю, громадянину України, одруженому, із середньою освітою, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, терміном на два місяці, а саме до 20.07.2024 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
утриматись від спілкувуання із потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що вищезазначені зобов'язання застосовуються до нього терміном до 20.07.2024.
Зобов'язати слідчого направити копію даної ухвали для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст.181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1