Справа № 317/2253/24
Провадження № 2-о/317/75/2024
22 травня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Нікітіна В.В.
при секретарі судового засідання Хижняк Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа: Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Заінтересованою особою в заяві зазначено Новоолександрівську сільську раду Запорізького району Запорізької області.
В обгрунтування заяви посилається на те, що він є власником земельної ділянки площею 4,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В Державному акті на право приватної власності на землю помилково зазначено невірне прізвище власника « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ».
Іншим шляхом, крім звернення до суду, усунути ці розбіжності неможливо.
В судове засідання заявник не з'явився, надав заяву, в якій заявлені вимоги підтримав повністю. Справу просив розглядати без його участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , виданим 31.07.2007 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області прізвище заявника на українській мові - « ОСОБА_3 », в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера від 07.12.1998 прізвище заявника на українській мові - « ОСОБА_3 », в Державному акті на право приватної власності на землю прізвище заявника на українській мові зазначено як « ОСОБА_2 », що є невірним.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Виходячи з зазначеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки заявник позбавлений можливості у позасудовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документа.
Керуючись ст.ст. 264-265, 315, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (заінтересована особа: Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області (Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд.60), ЄДРПОУ 04352842) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу- задовольнити.
Встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЗП № 004084, виданий 26.12.2002 Запорізькою райдержадміністрацією на підставі розпорядження Запорізької райдержадміністрації від 26.11.2002 № 4/177, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 306, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , громадянину України.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Нікітін