Номер провадження: 11-кп/819/291/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 791/130/17 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 791/130/17
21 травня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2024 року, якою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року щодо нього.
Цією ухвалою залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленим обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року, яким його визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.15, п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст.185 КК України, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обставини, викладені у заяві засудженого ОСОБА_8 , не можуть бути визнаними як нововиявлені у розумінні ст.459 КПК України, оскільки ним не надано доказів наявності нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_8 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2024 року - скасувати, а матеріали справи повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Вимоги апеляційної скарги засуджений ОСОБА_8 обґрунтовує тим, що розгляд його заяви в суді першої інстанції відбувся з істотним порушень вимог КПК України.
Крім того, судом, на думку апелянта, безпідставно зазначено про те, що допит свідків, про яких він зазначає, не є нововиявленими обставинами.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні вимоги засудженого, просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судових рішень у кримінальних справах (вироків, ухвал) у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в кримінальному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість вироку чи ухвали суду, неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового провадження не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про цю обставину.
Тобто, перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:
1) об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;
2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала учать у справі;
3) які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Наявність цих умов для визнання обставин нововиявленими є обов'язковою. Перелік нововиявлених обставин, що зазначений у ч.2 ст.459 КПК України, є вичерпним.
За змістом вищевказаних норм процесуального закону роль суду при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами зводиться лише до встановлення наявності таких обставин, оцінки їх з точки зору істотності для даної конкретної справи, їх дослідження та прийняття відповідного рішення.
На підтвердження обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що необхідно переглянути, засуджений ОСОБА_8 , як на підставу для перегляду за нововиявленим обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року щодо нього, в своїй заяві посилається на те, що на території Каховського району проживають ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які, на думку заявника, можуть дати показання в якості свідків, що матимуть суттєве значення у справі. Зокрема, ці особи можуть підтвердити той факт, що громадянин ОСОБА_12 протягом 2008-2010 років в Каховському районі здійснював продаж вугілля, в той час як його, ОСОБА_8 , було засуджено за вбивство ОСОБА_12 , яке за матеріалами справи мало місце у 2006 році.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими визнаються інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч.2 ст.459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
При цьому суд враховує, що важливим фактором при перегляді судового рішення є дотримання принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (п.46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Висновок щодо визначення нововиявлених обставин здійснено Верховним Судом під час розгляду справи №51-517ск18 від 12.05.2020, а саме, нововиявлені обставини - це є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним (Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду справа № 522/14170/17 від 03.02.2020).
У справі № 1-9/2004 від 26.02.2020 Верховний Суд дійшов таких висновків: «тлумачення термінів «нововиявлені обставини», «обставини», що вживаються у ст.459 КПК, має здійснюватися в системному зв'язку з іншими положеннями КПК, у першу чергу, зі ст.91 цього Кодексу, яка визначає обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Отже, системне тлумачення положень ст.459, пунктів 4, 5 ст.462, ст.91 КПК вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 засуджений вироком апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року за п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, ч.2 ст.15, п.1, 6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ч.4 ст.187 КК України, ч.2 ст.185 КК України та на підставі ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
05.02.2024 до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року щодо нього, посилаючись як на підставу його перегляду, на те, що на території Каховського району проживають ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які можуть дати показання, що матимуть суттєве значення у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2024 року цю заяву засудженого ОСОБА_8 залишено без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що обставини, викладені у заяві засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011 року щодо нього, не можуть бути визнані як нововиявлені у розумінні ст.459 КПК України, оскільки ним не надано доказів наявності нововиявлених обставин, які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Обставини, на які посилається ОСОБА_8 , як на підстави перегляду за нововиявленими обставинами вироку, з огляду на вимоги ч.2 ст.459 КПК України, не є нововиявленими, оскільки при ухваленні вироку були з'ясовані обставини, які знайшли своє підтвердження та не були спростовані будь-якими іншими доказами.
Тобто, судом було вирішено питання щодо достатності сукупності доказів на підтвердження вини засудженого ОСОБА_8 , яким надана належна оцінка у вироку.
При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, посилання засудженого ОСОБА_8 на пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , є необґрунтованими, бо з них неможливо зробити висновок про належність до вказаного кримінального провадження.
Крім того, як випливає з ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2013 року, висновок апеляційного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку, ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, досліджених у судовому засіданні доказах, на підставі яких правильно застосовано матеріальний закон та правильно призначено покарання.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено таких обставив суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і як самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути у розумінні ч.2 ст.459 КПК України.
Істотних порушень вимог КПК України, на які посилається ОСОБА_8 в апеляційній скарзі, та які могли б стати безумовними підставами для скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2011 року щодо нього.
У зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_8 та скасування ухвали суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду Херсонської області від 28.04.2011р. щодо нього, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом трьох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3