Номер справи 766/14076/18 Головуючий в 1 інстанції Кузьміна О.І.
Номер провадження 22-ц/819/173/24 Доповідач Орловська Н.В.
21 травня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Орловської Н.В.,
суддів: Кутурланової О.В.,
Приходько Л.А.,
секретар Доброва К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
23 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок залиття належної позивачці квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_2 , розташованій над квартирою позивачки.
07 липня 2018 року відбулось затоплення належної позивачці квартири внаслідок пошкодження фільтра водяного лічильника, розташованого у квартирі ОСОБА_2 , що підтверджується актом ЖБК «КОМАРОВ».
Згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого внаслідок затоплення майна, становить 40 770,00 грн.
З огляду на викладене, посилаючись на ст.1166 ЦК України ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 40 770,00 грн, витрати на правничу допомогу 8 000,00 грн та судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.02.2024 р. провадження у справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки відповідачка ОСОБА_2 померла, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28.02.2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , оскільки вказаний документ подано до суду з порушенням встановленого ч.3 ст.83 ЦПК України порядку надання доказів, а також не надано правової оцінки на предмет його допустимості.
Крім того апелянт зазначає, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі згідно п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою у перегляді судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, відповідність ухвали суду нормам цивільного процесуального закону, апеляційний суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. (ст.48 ЦПК України)
Передбачена нормами права здатність (можливість) фізичної бути учасником правовідносин, тобто виступати суб'єктом права, а саме носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, є правосуб'єктністю, яка припиняється у момент її смерті.
Як встановлено судом, сторонами у даній справі є позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 .
01 квітня 2021 року адвокатом Резуненко Д.С. надано до суду першої інстанції інформацію про те, що відповідачка ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Корабельним районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). (а.с.195, 196)
Зазначені документи надані представником відповідача в електронній формі шляхом направлення на офіційну електронну адресу Херсонського міського суду Херсонської області.
Заперечуючи належність копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , як доказу смерті останньої, представник позивача посилається на порушення адвокатом Резуненко Д.С. вимог ч.9 ст.83 ЦПК України та наполягає на обов'язку суду залишити вказаний документ поза увагою.
Апеляційний суд вважає вказаний довід апелянта необґрунтованим з огляду на наступне.
Згідно ч.9 ст.83 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 01.04.2021п.) копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Враховуючи, що докази на підтвердження факту смерті відповідачки ОСОБА_2 були подані її представником в електронній формі, тому відповідно до вимог ч.9 ст.83 ЦПК України у останнього був відсутній обов'язок завчасного надсилання вказаних документів іншим учасникам справи.
Разом з тим, згідно ч.3 ст.95 ЦПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом .
Апеляційний суд звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів засвідчення копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 електронним цифровим підписом особи, яка надала його електронну копію.
Проте залишення судом першої інстанції зазначеного документу поза увагою з вказаних підстав було б проявом надмірного формалізму, що суперечить завданням цивільного судочинства щодо ефективного розгляду справи та з'ясування усіх обставин, які мають значення для її правильного вирішення.
Разом з тим, отримавши інформацію щодо смерті одного з учасників справи суд не позбавлений можливості витребувати у відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть такої особи, отримання якої дозволить достовірно встановити зазначені обставини.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не вчинено дій, спрямованих на виконання визначеного ЦПК України завдання судового розгляду справи щодо визначення складу учасників справи, оскільки не перевірено достовірність наданої представником відповідачки інформації щодо смерті останньої.
Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Пунктом 7 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі або залучення до участі у справі процесуального правонаступника померлої сторони визначальним для суду є з'ясування обставин щодо допустимості у спірних правовідносинах правонаступництва.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). До такого правового висновку дійшов Верховний суд у складі судової палати Касаційного господарського суду в постанові від 13.04.2021 року у справі № 910/11702/18.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво за померлою особою може мати місце у випадку спадкування іншою особою майнових прав померлого у відносинах, щодо яких виник спір.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у цій справі предметом позову є вимоги позивача про відшкодування майнової шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) відповідачки, а саме залиттям належної ОСОБА_1 квартири через несправність лічильника, розташованого у квартирі ОСОБА_2 .
Аналіз наведених вище правових норм вказує на те, що обов'язок щодо відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій та/або бездіяльності, не належить до тих обов'язків, які відповідно до статті 1219 ЦК України є особистими і стосовно яких правонаступництво недопустиме, оскільки виконання такого обов'язку не є таким, що нерозривно пов'язане з особою спадкодавця, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи за рахунок спадкового майна на передбачених законом умовах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі з підстав смерті відповідача на вказане не звернув увагу та, як наслідок, неправильно застосував положення п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо недопустимості правонаступництва у спірних правовідносинах не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали суду про закриття провадження у справі, тому відповідно до ст.379 ЦПК України наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до місцевого суду для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лошкарьов Федір Анатолійович, задовольнити.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2024 року скасувати.
Справу направити до Херсонського міського суду Херсонської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча ________________ Н.В.Орловська
Судді ________________ О.В.Кутурланова
________________ Л.А.Приходько