Справа №766/3979/24
н/п 3/766/4266/24
20.05.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В.
за участю секретаря: Цілинської А.В.
розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гродєкове Благовещенського району Амурської області РФ, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №362766 ОСОБА_1 05.03.2024 близько 16:00 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинила дрібне хуліганство, а саме: під час словесного конфлікту висловлювалася нецензурною лайкою відносно ОСОБА_2 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час судового розгляду 18.03.2024 ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнала, заперечила проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. У подальші судові засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавала.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов?язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Потерпіла ОСОБА_2 під час судового розгляду пояснила, що ОСОБА_1 являється дружиною її рідного брата. Вони мають два будинки в одному дворі, де окремо проживає її сім'я та їх батьки, а в іншому брат з ОСОБА_1 , з якою постійно виникають сварки та конфлікти, проти чого брат не заперечує та зауважень їй не робить. ОСОБА_1 за будь-якої нагоди ображає її та її батьків.
Конфлікт 05.03.2024 виник на фоні того, що стали прибирати вулики, які батько тримав на частині ділянки, належної братові. Вона спочатку ображала їх словесно, а потім викликала поліцію. При спілкуванні з поліцією вона скористалась правом подання заzви на ОСОБА_1 , тому з відповідною заявою звернулась лише 07.03.2024.
Так, вина ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи особою, уповноваженою на складання протоколу, обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №362766 від 09.03.2024, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (05.03.2024 близько 16:00 години), місце ( АДРЕСА_1 ), обставини допущеного правопорушення (висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 );
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.03.2024, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що 05.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , дружина її брата ОСОБА_1 , яка проживає в сусідньому будинку, під час словесного конфлікту погрожувала фізичною розправою, висловлювалася нецензурною лайкою в її бік;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 07.03.2024, в яких зазначено, що 05.03.2024 близько 16:00 години за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , яка є дружиною її брата та проживає по сусідству, в ході словесного конфлікту погрожувала фізичною розправою, виражалася нецензурною лайкою.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з?ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об?єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб?єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, досліджених судом, та пояснень потерпілої між ними періодично, протягом тривалого часу виникають конфлікти, які викликані взаємними неприязними відносинами, а не намаганням виразити явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Події, які мали місце 05.03.2024 хоча і супроводжувались образливими словами, але мали місце не в громадському місці і не у присутності сторонніх осіб. При складанні протоколу представниками поліції не було встановлено наявність значної кількості присутніх, які були безпосередніми свідками подій і присутність яких давала б змогу оцінювати супутню обстановку як таку, що відповідає та узгоджується з поняттям хуліганських дій.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 саме хуліганського мотиву, а відтак її не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Окрім викладеного, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годинз моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте протокол відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 254 КУпАП складено 09.03.2024, тоді як порушення мало місце 05.03.2024, тобто через чотири дніпісля вчиненого правопорушення.
Відповідно ж до позиції Верховного Суду від 31.01.2019 в справі №760/10803/15-а аналіз правових положень ст. ст. 254, 268 КУпАП дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Позбавлення особи можливості реалізувати надані їй права, які передбачені ст. 268КУпАП, на думку суду касаційної інстанції, не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Наведене свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може вважатись належним доказом з огляду на вимоги ст. 252 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумнів щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА