про продовження запобіжного заходу
Справа № 495/9638/22
Номер провадження 1-кп/495/267/2024
22 травня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі: головуючого одноособово - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
провівши у залі суду відкрите судове засідання в режимі відео конференції покримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12022162240001126 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав доцільним продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену судимість, у зв'язку з чим може переховатися від суду та незаконно впливати на свідків, або вчинити новий злочин чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та також заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Прокурором не надано жодного доказу існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання Білгород-Дністровського району, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпілий та свідки, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор»строком на 60 діб, який діє до 20.07.2024 року включно.
Повний текст ухвали оголосити 22.05.2024 року о 13.30 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1