Справа № 495/14251/23
заочне рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
14 травня 2024 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
судді Заверюха В.О., при секретарі - Денисовій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконувача обов'язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів,
Виконувач обов'язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів у розмірі 24 174 грн..
Стислий виклад позиції сторони позивача
Білгород-Дністровською окружною прокуратурою Одеської області в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, в порядку ст.131-1 Конституції України та ст.ст.23, 24 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства. 02.09.2022 року о 14.00 год. відповідач ОСОБА_1 перебуваючи на річці «Турунчук» в Одеському районі Одеської області здійснював лов риби з берега на 5 спінінгів, вилов риби загальною вагою - 15 кг., чим перевищив добову норму вилову на одного риболова на 12 кг., чим порушив п.п.3.14, 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства та ст.52-1 ЗУ «Про тваринний світ», про що головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» було складено протокол про адміністративне правопорушення №005501/399. Постановою Біляївського районного суду від 04.11.2022 року, справа №496/4834/22, відповідача ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме: риби сом в кількості - 4 шт. вагою 1 кг., риби сазан - 1 шт. вагою 1 кг.. Постанова Біляївського районного суду Одеської області від 04.11.2022 року по справі №496/4834/22 набрала законної сили. Своїми умисними діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.9, 10, 17, 34, 38, 39 та 63 Закону України «Про тваринний світ», ст.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства у внутрішніх водоймах України», затвердженого наказом державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 року, п.п.4, 12 ст.11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства». Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) цінних видів водних біоресурсів у водних об'єктах України, а саме: риба сом 4 шт. х 5117 грн. + риба сазан 1 шт. х 3706 грн. = 24 174 грн.. Станом на момент звернення з позовом до суду шкода, заподіяна ОСОБА_1 незаконним виловом водних живих біоресурсів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, в добровільному порядку не відшкодована. Враховуючи викладене, шкода у розмірі 24 174 грн., заподіяна незаконним виловом живих біоресурсів, підлягає стягненню з ОСОБА_1 у повному обсязі на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.
Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.01.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2024 року підготовче провадження по справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Прокурор надала заяву відповідно до якої позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся, шляхом направлення на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу його місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав та будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд проводить розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 04.11.2022 року, справа №496/4834/22 відповідача ОСОБА_1 визнано у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.85 ч.4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави з конфіскацією незаконно добутих водних живих ресурсів, а саме: риби сом у кількості - 4 шт. (вагою 1 кг.), риби сазан - 1 шт. (вагою 1 кг.). Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась і набрала законної сили 15.11.2022 року.
В рамках розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що 02.09.2022 року о 14.00 год. ОСОБА_1 перебував на річці «Турунчук» в Одеському районі Одеської області та здійснював лов риби з берега на 5 спінінгів, виловив риби загальною вагою 15 кг., чим перевищив добову норму вилову на одного риболова на 12 кг.. Своїми незаконними діями ОСОБА_1 грубо порушив п.п.3.14, 3.15 Правил любительського і спортивного риболовства та ст.52-1 Закону України «Про тваринний світ». Водночас, питання про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди судом не вирішувалось, оскільки відповідно до ст.40 КУпАП така шкода підлягає стягненню в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а частиною 6 вказаної статті встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до оцінки заподіяної шкоди рибним запасам внаслідок порушення природоохоронного законодавства, згідно з розрахунком, розробленим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.11 року №1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду державі у розмірі 24 174 грн..
17.01.2023 року вих. №1-5-19/95-29 на адресу відповідача було направлено лист-претензію з вимогою відшкодувати спричинені збитки у розмірі 24 174 грн.. Проте, на день звернення позивача до суду з позовом та на час розгляду справи у суді шкода у добровільному порядку відповідачем не відшкодована.
Стаття 13 Конституції України, статті 3-5 Закону України «Про тваринний світ», стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об'єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Згідно ст.142 Конституції України природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Згідно ч.1 ст.52-1 Закону україни «Про тваринний світ» для добуваннч об'єктів тваринного світу забороняється виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.
Згідно ст.27 Закону України «Про тваринний світ» та ст. 26 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Крім того, ст.34 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу.
Відповідно до п.4.6. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року №19, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 року за №269/3562, одній особі дозволяється вилов не більше 3 кг риби за одну добу перебування на водоймі загального користування.
Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 2 ст.10 та ч.2 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Згідно чч.2, 4 ст.68, ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно статті 20 Закону України «Про рибне господарство» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно ч.1 ст.29 Бюджетного кодексу України до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69, 69-1 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами. Пунктом 7 частини 3 зазначеної статті передбачено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Тобто, завдані природним ресурсам збитки відшкодовуються шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок виконавчого органу відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.
Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року №43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду будь-яких доказів відсутності його вини у спричинені шкоди завданої навколишньому природному середовищу, до теперішнього часу заподіяну шкоду добровільно не відшкодував, суд вважає позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої незаконним виловом риби, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача покладаються витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 684 грн..
Керуючись ст.ст.4, 12-13, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -
Позов виконувача обов'язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних живих ресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області шкоду, заподіяну незаконним виловом водних живих біоресурсів у розмірі 24 174 грн., отримувач ГУК у Одеській обл./с. Маяки/24062100, код отримувача 37607526, банк Казначейство України (ЕАП), рахунок UА648999980333199331000015612.
Стягнути з ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Одеської обласної прокуратури (р/р UА808201720343100002000000564, ЄДРПОУ 03528552 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 2 684 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Заверюха В.О.