Справа № 577/1331/24
Провадження № 2-о/577/115/24
21 травня 2024 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Потій Н.В.,
з участю секретаря Подейко Т.С.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника Конотопського відділу
УДМС України в Сумській області Барабаш О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Конотопський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року,-
І. Стислий виклад позиції сторін.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій прохає суд встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Вимоги обґрунтовує тим, що він народився в м. Конотопі, 11 червня 1973 року отримав свідоцтво про восьмирічну освіту в Конотопській середній школі № 14. ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав атестат про середню освіту Вечірньої середньої школи м. Конотоп. У період з 01 вересня 1979 року по 01 вересня 1980 навчався в Технічному училищі № 1 м. Одеса за професією офіціант судовий, отримав кваліфікацію офіціанта четвертого розряду. 14 серпня 1980 року уклав шлюб з ОСОБА_2 в Палаці одружень в м. Одеса. Заявник був документований паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року, який втратив. Також був документований тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 від 18.10.1994 року. З 21 серпня 1980 року по 26 березня 1988 року працював в Державній судноплавній компанії «Чорноморське пароплавство». З часу народження і станом на 24 серпня 1991 року він без виїзду проживав на території України. При зверненні до Конотопського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області із заявою про відновлення втраченого паспорта отримав відмову через відсутність паспортного документа та відомостей про реєстрацію станом на 24 серпня 1991 року. Підтвердити заявлений факт у позасудовому порядку заявник не має можливості.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження, судове засідання призначено на 11 квітня 2024 року на 09:00 год. (а.с. 16).
Управління державної міграційної служби України в Сумській області в письмових поясненнях у справі прохає справу розглядати за участю представника Управління Державної міграційної служби в Сумській області. Зазначає про відсутність письмових доказів постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року. Одночасно зауважує, що для підтвердження заявленого факту необхідно враховувати не тільки письмові докази, а й усні, зокрема покази свідків.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав і прохав їх задовольнити та встановити факт його постійного проживання станом 24 серпня 1991 року в Україні, в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, в районі Слобідки, в м. Одеса він проживав разом з дружиною ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4 . Дружина нині покійна, дочка як біженка виїхала в Європу. Просив врахувати, що 1991 року святкував власний день народження ІНФОРМАЦІЯ_2 саме в м. Одесі, про що збереглося відео, на якому є ця дата. На відео зафіксовано історичні місця Одеси, а також його дочку, яка прийшла зі школи до будинку по АДРЕСА_1 . На відео відображений номер будинку. Після дня народження, зокрема і станом на 24 серпня 1991 року він постійно проживав в м. Одеса. Пізніше переїхав до м. Конотоп, де отримував тимчасову посвідку. Паспорт зразка СРСР він втратив. У заяві до суду юристом помилково було вказано про те, що він проживав в м. Конотоп станом на 24 серпня 1991 року.
Представник Конотопського відділу УДМС з приводу вирішення заяви покладається на розсуд суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Конотопі Сумської області (а.с. 4).
Відповідно до свідоцтва про одруження, 14 серпня 1980 року в м. Одеса в Палаці одружень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклав шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 1600 (а.с.5).
11 червня 193 року ОСОБА_1 , 1958 року народження, який навчався в Конотопській середній школі № 14, видано свідоцтво про восьмирічну освіту (а.с. 10).
25 червня 1997 року ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Конотопі, та в 1977 році закінчив Конотопську вечірню середню шкоду №2, видано атестат про повну середню освіту (а.с. 11).
01 серпня 1980 року ОСОБА_1 отримав атестат з відзнакою про закінчення Технічного училища №1 м. Одеси та присвоєння кваліфікації офіціанта четвертого розряду (а.с. 9).
Відповідно до довідки № 113/кс203 від 29.04.2021 ОСОБА_1 , 1958 року народження, з 22.08.1980 (наказ № 98 від 21.08.80) по 26.03.1988 (наказ № 24 від 28.03.1988) працював офіціантом, барменом комбінату № НОМЕР_2 Одеської контори «Торгмортраснс» ДСК «ЧМП» (а.с. 8).
За інформацією УДМС України в Сумській області від 27.03.2024, за архівними обліками УДМС у Сумській області ОСОБА_1 значиться документованим паспортом громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_3 виданим 08.06.1979 Конотопським МВВС Сумської області у зв'язку із закінченням служби в радянській армії, що підтверджується копією заяви про видачу паспорту (форма 1) від 10.05.1979 року, яка зберігається у від цифрованому вигляді у Єдиному демографічному реєстрі. Також на заяві про видачу вказаного паспорта наявна відмітка про вклеювання фотокартки Ленінським ВВС м. Одеси у 1984 році. На час отримання цього паспорта 08.06.1979 заявник проживав у АДРЕСА_2 (а.с. 19 на звороті).
18 жовтня 1994 року Конотопським МВВС було видано тимчасове посвідчення особи, громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав по АДРЕСА_3 . Посвідчення дійсне до 18.10.1995 (а.с. 6).
Відповідно до роз'яснення Конотопського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, у зв'язку з відсутністю легітимних документів щодо факту реєстрації місця проживання станом на 24.08.1991, ОСОБА_5 рекомендовано звернутися до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання на території України на вищезазначену дату (а.с. 7).
Судом досліджено наданий заявником диск з відеозаписом, на якому зафіксовано святкування дня народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Одесі, а також місце проживання ОСОБА_1 в м. Одесі в будинку під номером 22, куди прийшла його донька ОСОБА_4 , на той час школярка.
Також ОСОБА_1 надано власні фотографії з написами «Одеса. 1991», «Одеса. 1992. Приморський бульвар».
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що ОСОБА_1 доводиться їй двоюрідним братом, станом на 24 серпня 1991 року проживав в Україні, але за якою адресою їй невідомо.
Свідок ОСОБА_7 суду показав, що мати ОСОБА_1 є його хрещеною. Із заявником знайомий з дитинства. Станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 проживав в Україні, адреса йому невідома. За кордон ОСОБА_1 не виїжджав взагалі.
Свідок ОСОБА_8 суду показала, що є колишньою дружиною рідного брата ОСОБА_1 . Їй добре відомо, що ОСОБА_1 з 1982 року постійно проживав в м. Одеса, де залишився після навчання. В Одесі він одружився, працював барменом. З 19 серпня 1991 року протягом тижня вона разом з свекрухою, свекром та неповнолітнім сином проживали вдома у ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . У цей період вони перебували в гостях у ОСОБА_1 , який 22 серпня 1991 року в м. Одесі святкував 33-річчя. На банкет були запрошені лише його співробітники. Підтверджує, що станом на 24 серпня 1991 року ОСОБА_1 постійно проживав в АДРЕСА_1 .
ІV. Норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом пункту 3 частини другої статті 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах».
Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Питання встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедури подання цих документів та провадження за ними врегульовано Законом України "Про громадянство України", Указом Президента України від 27 березня 2001 р. № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України", яким затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.3Закону України «Про громадянствоУкраїни» - громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Згідно п.п. а, б п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27березня 2001р.№ 215/2001 (в ред. від 27.06.2006) - встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Роз'ясненнями Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або 13 листопада 1991 року.
Згідно із пунктом 7 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 року №215, встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Постановою Верховного суду України у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. При цьому не виключається встановлення факту постійного проживання на території України.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).
V. Оцінка суду.
Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Вислухавши пояснення заявника, та заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог. Та обставина, що ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України, а саме в АДРЕСА_1 підтверджена дослідженими у справі доказами, зокрема показами свідка ОСОБА_8 (на той час дружини рідного брата заявника), які підтверджуються і доповнюються іншими зібраними по справі доказами, зокрема дослідженими фото та відеозаписом. Розумних сумнівів щодо достовірності даної обставини у суду немає. Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне йому для підтвердження громадянства України.
Керуючись ст. 4, 10, 263-265, 293, 294, 354 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_4 .
Заінтересована особа: Конотопський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області, юридична адреса м. Конотоп вул. Гн.Тхора, 26.
Повне рішення суду складено 22 травня 2024 року.
Суддя Н. В. Потій