Справа № 308/8653/24
1-кс/308/2904/24
17 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо бездіяльності державних службовців Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -
17 травня 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області через «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо бездіяльності державних службовців Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
З поданої скарги та доданих до неї документів вбачається, що заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 27 квітня 2024 року звернулися до Закарпатської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень та 13 травня 2024 року отримали лист відповідь вих. Р№07.1746-24 від 06.05.2024 року, згідно якого , останнім повідомлено, що підстав для реагування обласною прокуратурою на їх заяву не вбачається, оскільки з такої встановлено, що між заявниками та ОСОБА_4 виникли цивільно-правові відносини.
Однак, заявники не погоджуються з такими діями працівників прокуратури, вважають, що відомості за їх заявою про кримінальні правопорушення від 27.04.2024 року повинні бути внесені протягом двадцяти чотирьох годин з моменту звернення із відповідною заявою, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України. Та з урахуванням наведеного у заяві , просять: зобов'язати Закарпатську обласну прокуратуру внести до ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за ст. ст. 115, 135, 136, 138, 185, 189, 190 КК України; зобов'язати Закарпатську обласну прокуратуру у терміновому порядку відкрити кримінальну справу за вище вказаними у тексті такої скарги статтями Кримінального кодексу України, розпочати кримінальне провадження, здійсненням досудового розслідування та вчинити інші дії, визначені нормою ст. 214 КПК України.
Разом із скаргою , заявниками заявлено вимогу про поновлення процесуального строку на звернення до слідчого судді із даною скаргою. Доводи заяви зводяться до того, що заявникам не були відомі обставини розгляду прокуратурою їх заяви про виявлені кримінальні правопорушення, саме: внесені чи не внесені прокуратурою відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також вказують, що у своїй заяві про кримінальні правопорушення скаржники зверталися до прокуратури з вимогою у термін 24 годин після отримання письмової заяви про кримінальні правопорушення внести відомості викладені у заяві до ЄРДР та Витяг із кримінального провадження надіслати скаржникам/заявникам в рамках послуг електронної пошти чи через електронний кабінет. Однак, прокуратура із-за невідомих заявникам причинних обставин, злісно проігнорувала такі вимоги. Отож, заявникам не було відомо, що саме необхідно було оскаржити у суді: бездіяльність, рішення чи інші дії. Тим більше, що прокуратурою не скеровано на ім'я скаржників постанову про відмову у внесені відомостей заяви про кримінальне правопорушення.
Заявники у своїй скарзі посилаються і на ту обставину, що при складанні та скеруванні на ім'я заявників лист від прокуратури засвідчений особою, яка не надала до такого докази повноваження засвідчувати відповідь на письмове звернення заявників на ім'я керівника Закарпатської обласної прокуратури. Таким чином, на думку скаржників у діях Начальника відділу кадрової роботи та державної служби є ознаки, як порушення порядку засвідчення особисто-власноручним підписом Листа-відповіді звернення громадян, так і ознаки зловживання службовими правами, перевищення владних та посадових повноважень, що призвело до свідомого порушення конституційних прав і законних інтересів скаржників на захист, у тому числі - у суді. У звязку з наведеним у скарзі , заявники вважають, що саме бездіяльність прокуратури, зловживання службовими обов'язками та перевищення посадових повноважень призвело до порушення прокуратурою норми ст.25 (Публічність) КПК України, що стало перешкодою у своєчасному здійснені заявниками своїх прав на подання до суду скарги на бездіяльність прокуратури.
Окрім того, заявники вказують на ту обставину, що вони не є фахівцями права та не мають досвіду участі у судових провадженнях, зокрема, в рамках кримінального законодавства. Окрім того, ОСОБА_2 до сьогодні здійснює права, обов'язки та посадові повноваження керівника стратегічного об'єкту закритого режиму в м. Рівне, що створює під час перебування України в стані воєнних дій умови, які штучно перешкоджають своєчасному вірному реагуванню на ті чи інші процесуальні дії та процесуальні документи. Окрім того, як зазначено у тексті скарги, у скаржників відсутні фінансові спроможності укласти договір із фахівцями права, зокрема, з адвокатом в сфері кримінального супроводження, договір на отримання-надання правових послуг, так як ОСОБА_4 було вчинено таємне викрадення (крадіжка) грошових коштів в особливо великих розмірах у заявників, що призвело до обмеження заявників користуватися послугами фахових спеціалістів в галузі кримінального супроводження.
Вивчивши мотиви поданої скарги, оглянувши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргою та додатками до неї, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить повернути заявникам , з огляду на наступне.
Статтею 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) серед основних засад кримінального провадження, передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зміст якого розкривається у ст. 24 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 304 КПК встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо: (1) якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; (2) вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені, зокрема, законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК.
Відповідно до частин 3, 5, 7 ст. 115 КПК при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, а також через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Таким чином, при визначенні моменту вчинення бездіяльності визначальною є не дата отримання заявником відповіді від прокуратури, а саме дата вчинення бездіяльності, яка у цьому випадку настала через 24 години після подання заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, зважаючи на положення ч. 5 ст. 115 та ч. 1 ст. 214 КПК, десятиденний строк для подання скарги на бездіяльність починається з дня, наступного за тим, у якому закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Слідчим суддею встановлено, що 27.04.2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Закарпатської обласної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень. З цього моменту відповідно до ч.1.ст.304 КПК України слід відраховувати 24 години на внесення відомостей до ЄРДР.
Тобто, фактично, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР настала з 29 квітня 2024 року, і саме з цього моменту особа мала право протягом десяти днів оскаржити таку бездіяльність до слідчого судді. Тобто, останнім днем оскарження бездіяльності, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР була дата - 08.05.2024 року.
Водночас, фактично скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали через «Електронний суд» 17.05.2024 року, про що свідчить відмітка реєстрації вхідної кореспонденції Ужгородського міськрайонного суду на вказаній скарзі, тобто, з пропуском встановленого ч. 1 ст. 304 КПК строку подання скарги.
Заявниками ставиться питання про поновлення процесуального строку на звернення до суду із відповідною скаргою, проте, слідчий суддя вивчивши наведені заявниками доводи, вважає такі необґрунтованими.
Так, щодо тверджень заявників, що вони не знали про те, чи внесені уповноваженою особою Закарпатської обласної прокуратури відомості до ЄРДР за їх заявою, а також, що прокуратурою не скеровано на їх адресою постанови про відмову у внесенні відомостей до реєстру, то такі твердження є безпідставними, оскільки , згідно ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. винесення будь-яких процесуальних документів, в тому числі , постанови про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР, не передбачено.
Окрім зазначеного вище, заявники у поданій до суду заяві вказують, що вони зверталися до прокуратури з вимогою у термін 24 години після отримання їх заяви про кримінальні правопорушення внести такі відомості про кримінальне правоорушення до ЄРДР. Таким чином, встановлено, що заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були обізнані із нормами ст. 214 КПК України та процесуальними строками.
Відтак, слідчий суддя вважає, що вказані твердження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо необізнаності визначених законом строків оскарження дії або бездіяльності є безпідставними.
Також слідчий суддя не вважає обґрунтованими і доводи заявників, як підстави пропущення процесуальних строків на звернення до суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України, твердження про те, що заявники : не є фахівцями в галузі кримінального законодавства та відсутність коштів на укладення угоди з відповідним фахівцем (адвокатом).
Зокрема, безпідставними є і посилання на те , що не долучення до листа Закарпатської обласної прокуратури за №07.1746-24 від 06.05.2024 року доказів повноважень засвідчувати відповідь на письмове звернення заявників, стали підставою порушеня строку зверненні до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Закарпатської обласної прокуратури, щодо невнесення відомості до ЄРДР після отримання заяви про кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що наведені доводи заявників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо причини пропуску процесуального строку на звернення зі скаргою є надуманими та не є поважними , у зв'язку з наведеним вище , не знаходить підстав для його поновлення.
Враховуючи те , що обставини пропуску строку звернення із скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , всебічно та повно були з'ясовані під час ознайомлення із матеріалами долученими до скарги, а у разі подання скарги після закінчення строку передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, законодавець вказав саме обов'язок слідчого судді на повернення скарги заявнику, слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо бездіяльності державних службовців Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, необхідно повернути заявникам.
Керуючись статтями 304, 305, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя. -
Скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо бездіяльності державних службовців Закарпатської обласної прокуратури, яка полягає у невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - повернути заявникам.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 7 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Копію ухвали разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1