Справа № 304/954/24 Провадження № 3/304/710/2024
20 травня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 08 квітня 2024 року о 22.10 год був виявлений та затриманий інспектором групи моніторингу обстановки на околиці населеного пункту Перечин Ужгородського району Закарпатської області на відстані 5 000 метрів до Державного кордону України на напрямку 200 прикордонного знаку під час спроби незаконного перетину Державного кордону з України у Словацьку Республіку в пішому порядку поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надіслання смс-повідомлення, причину неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Суд встановив, що вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 014666 від 10 квітня 2024 року, протоколом про адміністративне затримання від 08 квітня 2024 року, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 09 квітня 2024 року, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 09 квітня 2024 року, рапортом інспектора прикордонної служби 1 категорії - водія групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) старшого сержанта ОСОБА_2 , Схемою виявлення на ділянці відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , а також Довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів.
Наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Накладаючи стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При цьому, оскільки дослідженим протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 09 квітня 2024 року виявлені та вилучені від ОСОБА_1 речі і документи суддя не вважає знаряддями і засобами вчинення даного правопорушення, а тому приходить до висновку, що відносно нього слід застосувати тільки основне стягнення у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у вигляді конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2024 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись статтями 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн, без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.