Справа номер 237/1352/24
Номер провадження 3/237/2321/24
17.05.2024 року м. Курахове
Суддя
Мар'їнського районного суду Донецької області Приходько В.А.,
при секретарі судового засідання Ждановій А.І.,
особи, щодо якої розглядається
справа про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, особу встановлено паспортом громадянина України НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
На розгляд до Мар'їнського районного суду Донецької області надійшов адміністративний протокол ААД №677619 від 18.03.2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 677619, ОСОБА_1 18.03.2024 року о 09 годині 55 хвилини на вулиці Маширя с. Дачне керував транспортним засобом автомобілем TOYOTA RAV 4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності просила провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення посилаючись на те, що матеріали про адміністративне правопорушення складалися під час повітряної тривоги, із порушенням процедури складання, оскільки ОСОБА_1 виконував службове завдання і йому терміново необхідно було прибути до тимчасового розташування військової частини, на що працівники поліції не реагуавали, хоча саме під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення було нанесено артилерійський удар по території Курахівської громади, а відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» це є грубим порушенням, бо під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Суддя, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеодокази, приходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису зупинка і складання протоколу про адміністративне правопорушення проводилося під час оголошеної повітряної тривоги, про що лунав сигнал сирени та ОСОБА_1 повідомивши поліцейських про його обов'язок виконувати службове завдання як військовослужбовця, на що надав підтверджуючі документи, проте працівники поліцїї не відреагували на його повідомлення, крім цього, не запропонували пройти в укриття, а продовжували складати протокол, хоча поліцейські повинні були зупинити проведення будь-яких дій та продовжити лише після закінчення повітряної тривоги, що не було останніми дотримано.
Крім того, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не убачається, що водій ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17.
Надаючи оцінку доводам особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога"). Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту, зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23), проте, відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису, під час сигналу «повітряна тривога», на акцентування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про виконання ним службового завдання і необхідності прибути до тимчасової дислокації військової частини, розгляд справи та складання адміністративного матеріалу зупинено чи відкладено не було, що є порушенням права останнього на захист та безпеку життя.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що працівником поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були грубо порушені вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, є неприпустимою та порушує презумпцію невинуватості особи.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Переконливих доказів факту адміністративного правопорушення яке імовірно було скоєно ОСОБА_1 матеріали справи не містять, що дає суду підстави об'єктивно засумніватися в обставинах справи, в зв'язку із тим, що належними дослідженими у судовому засіданні доказами, поза розумним сумнівом суду такі факти не доведені.
З огляду на викладене відомості, викладені в протоколі про адміністративні правопорушення суд оцінює критично, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, а обставини вказані в протоколі про адміністративні правопорушення є суперечливими та не відповідають дійсності.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону. Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Отже за таких обставин суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст.251 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. За таких обставин суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.130,245,247,251,252,266,280,283-285 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Мар'їнського районного суду Донецької області.
Суддя Вікторія Анатоліївна Приходько