Провадження № 22-ц/803/2183/24 Справа № 205/10516/23 Суддя у 1-й інстанції - Мовчан Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
21 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року в цивільній справі номер 205/10516/23 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2023 року Ленінського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ КБ «ПриватБанк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до умов укладеного договору б/н від 12.06.2020 року банк надав ОСОБА_1 (далі - відповідач) кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 04 квітня 2023 року становить 90613,26 грн, з яких 75434,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15179,02 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станом на 04 квітня 2023 року у розмірі 90613,26 грн, з яких 75434,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15179,02 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2684,00 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 12 червня 2020 року станом на 04 квітня 2023 року заборгованість за тілом кредиту у розмірі 75434,23 грн.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом у розмірі 15179,02 грн. - відмовлено.
Із вказаним заочним рішенням в частині відмови у стягненні суми відсотків за кредитним договором не погодився позивач АТ КБ «Приватбанк», подав апеляційну скаргу, просив суд скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року у вказаній частині та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
До суду була надана копія заяви від 12.06.2020 року, в якій відповідач особистим підписом погодився з тим, що анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг; він ознайомився та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, про що свідчить його підпис на вказаній заяві.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідач знімав кошти через банкомат, розраховувався кредитною картою за покупки в торгових точках, поповнював карту через термінали самообслуговування та інш. Всі ці операції підтверджують факт отримання кредитних карт та їх використання, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.12 року №578/5. Банком надані суду саме первинні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором. Надана виписка по карткових рахунках та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на його виконання, зокрема, на погашення заборгованості.
Суд дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, не врахував вищевказані обставини, та звільнив відповідача від відповідальності за укладеним договором з одних лише формальних міркувань.
На підтвердження того, що сторони погодили оплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки, відповідачем надано до суду заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 12.06.2020 року, яка підписана особисто відповідачем. У наданій заяві встановлена базова відсоткова ставка користування кредитом (42%), відсоткова ставка у разі прострочення суми заборгованості (84%), тип кредитної картки, валюта кредиту, порядок погашення, тощо.
Отже, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнути всі істотні умови договору. Позивачем надано до суду належні, допустимі і достатні докази того, що нарахування та стягнення процентів з відповідача - є правомірним.
На вказаний факт суд уваги не звернув, та цілком безпідставно вважав, що відсоткова ставка не узгоджена сторонами при укладенні договору.
Від відповідача ОСОБА_1 відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині відмови у стягненні суми відсотків за кредитним договором, апеляційний суд переглядає судове рішення саме в цій частині.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 12.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в Ат КБ «ПриватБанк», в якій визначені основні умови користування, процентна ставка (42,0% річних), процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту (86,4%). (а.с. 23-30).
12.06.2020 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначено основні умови користування, процентна ставка (42,0% річних) процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту (86,6%) (а.с. 31-33).
Відповідно до довідки про надані картки відповідачем отримано кредитні картки: ««Універсальна GOLD» №4149629313650756 від 12.06.2020 року з терміном дії до 12/23 (а.с. 22).
У наданій довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , міститься інформація про зміну кредитного ліміту (а.с. 21).
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 12.06.2020 року вбачається, що станом на 04.04.2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає, зокрема, 15179,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 8 -9зв).
На підтвердження суми заборгованості надано виписку за договором б/н укладеним з ОСОБА_1 за період з 12.06.2020 року по 06.04.2023 року (а.с. 10-20).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості суми процентів за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що 12.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк», в якій визначені основні умови користування, процентна ставка (42,0% річних), процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту (86,4%).
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Заперечення щодо підписання відповідачем даної заяви від останнього ні до суду першої інстанції, ні до апеляційної не надходили.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підписавши заяву, відповідач погодився зі всіма умовами кредитування, графіком повернення, штрафами, пенею, відсотками за користування кредитними коштами.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 12.06.2020 року вбачається, що станом на 04.04.2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає, зокрема, 15179,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
На підтвердження суми заборгованості надано виписку за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 12.06.2020 року по 06.04.2023 року.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлено, що відповідач користувалась кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом перед АТ КБ «ПриватБанк», не довів відсутність заборгованості.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками за договором б/н від 12.06.2020 року в розмірі 15179,02 грн.
Наведені в апеляційній скарзі доводи заслуговують на увагу.
Виходячи з наведеного вище та обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в частині спору про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми відсотків за кредитом, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні суми відсотків за кредитом - підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення суми відсотків за кредитом.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
АТ КБ «ПриватБанк» за подання позовної заяви сплатив судовий збір в розмір 2684,00 грн (а.с. 48), позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом підлягають задоволенню, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в повному обсязі.
Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 4026,00 грн (а.с. 77), тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні суми відсотків за кредитним договором - скасувати, в частині стягнення судового збору - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість відсотками за кредитним договором б/н від 12 червня 2020 року в сумі 15179,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви - в розмірі 2684,00 грн, за подання апеляційної скарги - в розмірі 4026,00 грн, а всього - 6710,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: