Провадження № 22-ц/803/5010/24 Справа № 205/3815/23 Суддя у 1-й інстанції - Курбанова Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року,-
Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 26.04.2012 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, для користування кредитним рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 20.03.2023 року виникла заборгованість у розмірі 63289,10 грн., з яких: 51517,88 грн. заборгованість за тілом кредиту, 11771,22 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 26.04.2012 р. у розмірі 63289,10 грн. станом на 20.03.2023 р. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
12.06.2023 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська №205/3815/23, 2/205/1806/23 задоволено частково позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 26.04.2012 р. станом на 20.03.2023 р. у розмірі 51517 грн. 88 коп. та судовий збір у сумі 2184 грн. 80 коп. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
12.07.2023 р. відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування зазначеного заочного рішення, яку 13.07.2023 р. прийнято до провадження.
28.11.2023 р. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська №205/3815/23, 2/205/1806/23 від 12.06.2023 р. про задоволення позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 26.04.2012 р. станом на 20.03.2023 р. у розмірі 51517 грн. 88 коп. та судовий збір у сумі 2184 грн. 80 коп. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2024 рокупозовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 26.04.2012 р. станом на 20.03.2023 р. у розмірі 63289 (шістдесят три тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп., з яких 51517,88 грн. заборгованість за кредитом, 11771,88 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
28.03.2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій ставиться вимога про скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач вважає, що суддею Ленінського районного суду м. Дніпропетровська при розгляді цивільної справи №205/3815/23 не враховані рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану в Україні. Розгляд справи без участі сторони, яка через поважні причини не може брати участь в судовому засіданні, в умовах війни, є порушенням права на доступ до правосуддя.
23.04.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» надійшоввідзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року залишити без змін.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 63289,10 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
26.04.2012 року ОСОБА_1 підписала Анкету - Заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» у АТ КБ «Приватбанк». Відповідач підтвердив, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, виписку за договором б/н за період з 26.04.2012 р. по 23.03.2023 р., довідки про надання кредитних карток ОСОБА_1 , довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 .
Також, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено умови для кредитних продуктів: картка «Універсальна», «Універсальна Голд», а також узгоджено реальну річну процентну ставку за користування кредитними коштами та за порушення умов кредитування.
Відповідно до розрахунку позивача, станом на 20.03.2023 року заборгованість за кредитним договором становить - 63289,10 грн., з яких: 51517,88 грн. заборгованість за кредитом, 11771,22 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нарахування заборгованості не відповідає дійсності чи було здійснено позивачем за тарифами, які були нечинними на момент їх нарахування. Окрім того, доказів, які б підтверджували виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором б/н від 26.04.2012 р. перед АТ КБ «Приватбанк» суду не надано.
Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що заборгованість за кредитом, яка станом на 20.03.2023 року становить 51517,88 грн., підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за відсотками за користування кредитом, суд дійшов таких підстав.
Позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами Банк обґрунтовував наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором з огляду на зміст Паспорту споживчого кредиту, в якому умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під його підпис.
Із наданого позивачем Паспорту споживчого кредиту вбачається, що він містить найменування та місцезнаходження кредитодавця, реквізити ліцензії; тип кредитного продукту - картка «Універсальна», картка «Універсальна ГОЛД» з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача станом на 29.10.2021 року з лімітом до 200000 грн. (для картки «Універсальна»), до 200 000 грн. (для картки «Універсальна ГОЛД»). Також зазначена інформація щодо процентної ставки за користування кредитними коштами, 42,0% для картки «Універсальна» та 40,08 % - для картки «Універсальна ГОЛД». Строк кредитування встановлено 12 місяців з пролонгацією на споживчі потреби. Кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Порядок повернення кредиту - щомісяця до 25 числа поточного місяця включно 5% від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн. Зазначена в паспорті інформація відповідає вимогам частини 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до розділу 7 вказаного документу, зазначена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 13.11.2021 року та підписана споживачем ОСОБА_1 29.10.2021 року за допомогою планшету.
Зміст зобов'язання в наведеному паспорті споживчого кредиту викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз анкети-заяви та наданого позивачем розрахунку, дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов'язаний повернути, із сплатою процентів за кредитним договором в розмірі та умовах погоджених сторонами у паспорті споживчого кредиту.
ОСОБА_1 ознайомилася з наданою в паспорті споживчого кредиту інформацією, про що свідчить її підпис, вибрала та погодилася з конкретними умовами щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та уклала кредитний договір шляхом особистого підписання анкети -заяви. Тобто таким чином висловила своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору за конкретних умов.
Встановивши вказані обставини, судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що відповідачем ОСОБА_1 власноручно підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 25), в якому зазначені умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання, відсотків за користування кредитом та застосування штрафу у разі порушення грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції при розгляді справи по суті не допущено таких порушень процесуального законодавства, які тягнуть за собою скасування судового рішення.
При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07 лютого 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: