Справа № 953/9728/23
Провадження № 1-кс/953/3538/24
16 травня 2024 року м. Харків слідчий суддя Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023220000000867 від 28 липня 2023 року,
Власник майна ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту, в якому просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28 липня 2023 року, а саме арешт грошових коштів в сумі 142950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2300,00 (дві тисячі триста) Євро.
В обґрунтування клопотання посилалась на наступні обставини.
СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023220000000867 від 28 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. При цьому санкція даного правопорушення не передбачає конфіскацію майна, а тому подальший арешт грошових коштів є недоречним та безпідставним. З моменту обшуку з 31.10.2023 по 16.04.2024 (дата допиту як свідка), зі ОСОБА_5 так і не було проведено жодних слідчих дій та, більш того, слідчим було добровільно повернуто вилучений під час обшуку телефон iPhone 14 Pro, що додатково підтверджує безпідставність утримання даних вилучених грошових коштів, оскільки з ними проведено всі слідчі дії. Слідчий не надав жодних аргументів подальшої доцільності утримувати в себе саме даного вилученого майна: грошових коштів в розмірі 142 950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2 300,00 (дві тисячі триста) Євро. Отже, відсутня подальша потреба наявності арешту наведених грошових коштів.
Вилучені грошові кошти були позичені ОСОБА_5 , як Позичальником, за Договором позики 07.06.2023 у Позикодавця - ОСОБА_6 , що підтверджується копією відповідного договору позики від 07.06.2023 року та розпискою. Відповідно до п. 1.1. договору позики від 07.06.2023 року, Позикодавець в порядку і на умовах, визначених цим договором, надає Позичальнику безвідсоткову грошову позику в розмірі 5 490 000,00 грн. (п?ять мільйонів чотириста дев?яносто тисяч гривень 00 копійок), що за середнім курсом продажу доларів США приватним особам комерційними банками міста Харкова складає 150 000,00 (сто п?ятдесят тисяч) доларів США, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк. Відповідно до п. 2.1. договору позики від 07.06.2023, строк надання позики Позичальнику до 07.03.2024.
Таким чином, походження вилучених грошових коштів під час обшуку, а саме: 142 950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2 300,00 (дві тисячі триста) Євро, на думку заявника, об?єктивно підтверджуються саме позиченням їх ОСОБА_5 у ОСОБА_6 з метою придбання квартири за договором позики від 07.06.2023, які ОСОБА_5 зобов?язана була повернути ОСОБА_6 ще 07.03.2024, що додатково підтверджує безпідставність продовження їх арешту.
Більш того, ОСОБА_5 було подано декларацію за 2023 рік, де в розділі 13 «Зобов?язання» відображено наведений Договір позики від 07.06.2023 та факт позичення даних грошових коштів у ОСОБА_6 . Також, на підтвердження фінансової спроможності ОСОБА_6 заявником надається копії податкової звітності за 2020-2023 роки, де відображені річні прибутки.
Заявник зазначає, що вже проведені всі слідчі дії з вилученими грошовими коштами, а тому виникла необхідність у знятті арешту та поверненню володільцю - ОСОБА_5 , немає жодної сукупності підстав та розумних підозр вважати, що ОСОБА_5 буде приховувати, псувати, знищувати грошові кошти.
Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту, посилаючись на те, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, яке є складним та великим за обсягом, триває, проводяться слідчі дії. Прокуро має сумніви щодо можливості отримання ОСОБА_5 вилучених грошових коштів, враховуючи їх значний розмір, законним шляхом. З приводу договору позики, на який посилається власник майна на підтвердження законності походження грошових коштів, внесені відомості до ЄРДР в зв'язку з ознаками недостовірності цього договору. Зазначені грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, санкція ч. 3 ст. 332 КК України, за якою у тому числі здійснюється досудове розслідування, передбачає конфіскацією майна.
Слідчий суддя, дослідивши надані учасниками кримінального провадження документи та матеріали кримінального провадження встановив наступне.
СУ Головного управління Національної поліції у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023220000000867 від 28 липня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2023 року задоволено клопотання - начальника відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28 липня 2023 року; накладений арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, що вилучене 31.10.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , власником якого є ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти в сумі 142950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2300,00 (дві тисячі триста) Євро.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина перша статті 170 КПК України).
Арешт майна застосовується з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладено на: рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України), а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Заарештованим може бути як майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, так і третіх осіб, а також юридичної особи, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду або слідчого судді.
Підставою скасування арешту майна є: ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження; ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2023 року вбачається, що задовольняючи клопотання про арешт вилученого майна, слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно під час проведення обшуків, у тому числі за місцем проживання ОСОБА_5 , має значення для забезпечення кримінального провадження враховуючи встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення, існує розумна підозра вважати, що вилучене майно є засобом кримінального правопорушення та існує можливість використання зазначеного майна як доказів у кримінальному провадженні.
Натомість, прокурором не надано слідчому судді жодних доказів, які б свідчили про встановлення за період здійснення досудового розслідування, яке вже триває понад рік, фактів можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, на що посилається прокурор в обґрунтування заперечень проти скасування арешту на належні ОСОБА_5 грошові кошти. Також слідчому судді не надано жодних доказів та не наведено обставин, які б свідчили про встановлення під час досудового розслідування обставин можливого отримання вилучених грошових коштів злочинним шляхом, також наразі відсутні підстави вважати, що вилучені під час обшуку грошові кошти можуть містити відомості, які мають значення для даного кримінального провадження.
На цей час ОСОБА_5 не повідомлено про підозру у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, що відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.170 КПК України виключає наявність підстав накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання чи спеціальної конфіскації,передбаченого ч.3 ст.332 КК України
Отже, слідчий суддя вважає, що на даний час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна на зазначені вище грошові кошти.
Заявником наданий договір позики від 07.06.2023, за умовами якого ОСОБА_6 надав ОСОБА_5 безвідсоткову грошову позику в розмірі 5490000 гривень, що за середнім курсу продажу доларів США приватним особам складає 150000 доларів США. Крім того, згідно ОСОБА_5 як суб'єктом декларування подана декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, в якій відображено наявність у ОСОБА_5 готівкових коштів у сумі 150000 доларів США, отриманих за договором позики від 07.06.2023. Також заявником надані слідчому судді податкові декларації ФОП ОСОБА_6 , який є позикодавцем за вищезазначеним договором позики, які підтверджують джерело походження грошових коштів позикодавця.
Зазначені обставини у їх сукупності свідчать, що з більшою вірогідністю вилучені під час обшуку грошові кошти, були отримані ОСОБА_5 не в результаті злочинної діяльності, а на підставі договору позики. Сам по собі факт внесення відомостей до ЄРДР у результаті самостійного виявлення слідчим, дізнавачем кримінального правопорушення за фактом можливої недостовірності вищезазначеного договору, на що посилається прокурор в обґрунтування своїх заперечень проти скасування арешту, не може бути підставою для неприйняття такого договору слідчим суддею у якості доказу та його критичної оцінки.
Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Як зазначено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Подальший арешт вилучених грошових коштів під час обшуку за місцем проживання заявника, на думку слідчого судді, є нерозумним та неспіврозмірним обмеженням права власності завданням кримінального провадження, а тому подальше втручання у права та інтереси власника майна у даному випадку не відповідає інтересам держави та не є виправданим.
При цьому слідчий суддя враховує, що подальший арешт належних ОСОБА_5 грошових коштів має негативні наслідки для останньої та може суттєво позначитися на інтересах інших осіб. Так, зі змісту наданого заявником договору позики від 07.06.2023 вбачається, що строк виконання зобов'язань за зазначеним договором встановлений сторонами 07 березня 2024 та передбачено, що за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством. Отже, подальший безпідставний арешт грошових коштів може призвести до настання відповідальності ОСОБА_5 за порушення зобов'язання, передбаченої нормами цивільного законодавства.
Керуючись ст. ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023220000000867 від 28 липня 2023 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28 липня 2023 року в частині скасування арешту шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження на майно, що вилучене 31.10.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , власником якого є ОСОБА_5 , а саме: грошові кошти в сумі 142950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2300,00 (дві тисячі триста) Євро.
Грошові кошти в сумі 142950,00 (сто сорок дві тисячі дев?ятсот п?ятдесят) доларів США та 2300,00 (дві тисячі триста) Євро повернути власнику ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний тект ухвали складений 20 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1