21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 990/166/24
адміністративне провадження № П/990/166/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Васильєвої І. А., Гімона М. М., Пасічник С. С., Хохуляка В. В.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,
16 травня 2024 року до Верховного Суду як до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 травня 2024 року № 272/ас-24 про відмову в допуску кандидата ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути питання допуску кандидата ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що оскаржуване рішення, яким позивача не допущено до участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду через подання заяви після закінчення встановленого строку, не відповідає конституційному принципу рівності прав та свобод з огляду на обмеження можливостей збору та оформлення відповідних документів для участі у конкурсі у зв'язку з проходженням військової служби.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 частини п'ятої цієї статті передбачено, що до позовної заяви, серед іншого, додаються докази, що підтверджують існування наведених у позовній заяві обставин.
Крім того, положеннями частини четвертої статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої, четвертої, восьмої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на обставини, які підтверджують проходження військової служби.
Так, позивач зазначає, що 04 серпня 2023 року уповноважені особи Збройних Сил України надали позивачу повістку № 3477, а листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15 серпня 2023 року № 05-44/22/23 повідомлено про непогодження бронювання позивача у зв'язку з наявністю дефіцитної військово-облікової спеціальності. Військово-лікарською комісією прийнято рішення про придатність позивача до військової служби, у зв'язку з чим отримано повістку про необхідність прибуття, а пізніше - повістку на відправку до Збройних Сил України та повідомлення про мобілізацію. Позивач також зазначає, що подав голові Коломацького районного суду Харківської області заяву про призов до Збройних Сил України по мобілізації, у зв'язку з чим прийнято наказ від 05 жовтня 2023 року № 05-03/64 про увільнення позивача від виконання обов'язків судді.
Проте позивач не додав до позовної заяви жодного доказу на підтвердження усіх зазначених вище обставин, в тому числі конкретних доказів, на які міститься посилання у позові (повісток про виклик, листа про відмову у погодженні бронювання, заяви про призов, наказу про увільнення). На підтвердження проходження військової служби позивач надав лише довідку з місця її проходження.
Отже, виклавши обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо призову на військову службу, та зазначивши про існування доказів, які ці обставини підтверджують, позивач не додає таких доказів до позовної заяви як і не вказує, що ці докази не можуть бути подані разом із позовною заявою. Тим самим позивач не виконав обов'язку, встановленого частиною четвертою статті 161 КАС України, щодо подання разом з позовною заявою всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Окрім цього, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
З огляду на те, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру (з урахуванням похідних вимог), судовий збір за подання такого позову становить 1211,20 грн.
Позивач до позовної заяви не додав документа на підтвердження сплати судового збору. При цьому позовна заява містить посилання на те, що заявник є військовослужбовцем, а тому звільнений від сплати судового збору за звернення з цим позовом на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
У пункті 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Разом з тим, предмет цього позову стосується порядку зайняття посади судді, що жодним чином не пов'язано з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосується його безпосередніх службових обов'язків (див. пункт 19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19).
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за подання позовної заяви на загальних підстав, що визначені Законом України «Про судовий збір».
Отже, ОСОБА_1 слід привести позовну заяву у відповідність з процесуальним законодавством, а саме надати документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, а також надати докази, що підтверджують обставини, вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії України про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді І. А. Васильєва
М. М. Гімон
С. С. Пасічник
В. В. Хохуляк