про відмову у відкритті касаційного провадження
20 травня 2024 року
м. Київ
справа №400/9093/23
адміністративне провадження № К/990/17015/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року
у справі №400/9093/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просила:
- визнати протиправним та скасування рішення від 13 червня 2023 року №143250008055;
- зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити позивачці пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII з 28 грудня 2021 року з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування;
- зобов'язати відповідача врахувати довідку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31 травня 2023 року №24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" та довідку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31 травня 2023 року №23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 червня 2023 року №143250008055.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII з 08 червня 2023 року (з дати звернення з заявою) з урахуванням до загального стажу державної служби періоду роботи в органах місцевого самоврядування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області врахувати довідку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31 травня 2023 року №24 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та довідку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31 травня 2023 року №23 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсію).
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 01 травня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою Верховного Суду.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення суду та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 04 березня 2024 року звернулося до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування заяви про поновлення строку скаржник зазначав, що через технічні проблеми в роботі підсистеми "Електронний суд" повідомлення про наявність рішення у справі №400/9093/23 на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка прив'язана до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд", не надходило.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного від 13 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху на підставі статті 332 КАС України, оскільки наведені у заяві підстави пропуску строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення строку та документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Визнаючи неповажними наведені пенсійним органом підстави пропуску строку, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не підтвердив наведені у заяві доводи належними і допустимими доказами, які б свідчили про технічні проблеми в роботі підсистеми "Електронний суд" та відсутність можливості Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримувати документи у справі №400/9093/23 в період ухвалення рішення суду
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія зазначеної ухвали надійшла в особистий кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" 12 березня 2024 року о 21:39, що підтверджується довідкою П'ятого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відповідач не звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про усунення недоліків, продовження строку для усунення недоліків, звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі №400/9093/23.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк відповідач не звернувся з обґрунтованою заявою про поновлення строку.
Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у відкритті касаційного провадження, оскільки не врахував, що поважність підстав пропуску строку пов'язана із запровадженням воєнного стану на території України, що, на його думку, може бути самостійною підставою для поновлення процесуального строку.
Крім того, відповідач зазначає, що через технічні проблеми в роботі підсистеми "Електронний суд" повідомлення про наявність рішення у справі №400/9093/23 на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка прив'язана до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд", не надходило.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13 березня 2024 року надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Крім того, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Згідно до положень пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Суд наголошує, що поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Варто зазначити, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Надаючи оцінку доводам Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не зазначає обставини, які вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв'язку з запровадженим воєнним станом.
Водночас, колегія суддів вважає, що підстави пропуску строку пов'язані з технічним збоєм у роботі підсистеми "Електронний суд" мають підтверджуватися належними і допустимими доказами, відтак, оскільки відповідач у визначений судом строк не звернувся з обґрунтованою заявою про поновлення строку та відповідними доказами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав таку підставу пропуску строку неповажною.
В такому випадку, суд апеляційної інстанції встановивши, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося з апеляційною скаргою без дотримання вимог процесуального закону щодо строку для апеляційного оскарження, та не подало заявою про поновлення такого строку, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Аналогічна позиція щодо визнання касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12 травня 2022 року у справі №160/7155/21, від 25 жовтня 2022 року у справі №300/4946/21.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №400/9093/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.Ю. Бучик
А.А. Єзеров