21 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24914/23 пров. № А/857/1304/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 380/24914/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОЛЕНСКАЙ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сидор Н.Т. в м. Львів Львівської області 14.12.2023 року в порядку письмового провадження), -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОЛЕНСКАЙ» (далі - ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - ДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених ГУ ДПС від 29.08.2023 №№ 9431242/44107578, 9431241/44107578, 9445698/44107578, 9431243/44107578, якими відмовлено в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр, ЄРПН) податкових накладних (далі також - ПН) ТзОВ «ФОЛЕНСКАЙ» відповідно від 21.03.2023 № 34, від 31.03.2023 № 35, від 03.04.2023 № 7, 20.04.2023 № 21 (далі також - спірні ПН) та зобов'язати ДПС зареєструвати в ЄРПН спірні ПН.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що, виходячи з відсутності необхідного обсягу документів, які б підтверджували інформацію, зазначену в спірних ПН, правомірно відмовив у реєстрації цих ПН. Вимогу щодо реєстрації ПН слід розцінювати саме як вимогу про втручання в дискреційні повноваження.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, у якому заперечує проти вимог скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» було створено у 2021 році з видами діяльності: 46.69 Оптова торгiвля iншими машинами й устаткуванням; 38.32 Вiдновлення вiдсортованих вiдходiв; 38.11 Збирання безпечних вiдходiв; 52.10 Складське господарство; 46.77 Оптова торгiвля вiдходами та брухтом; 52.29 Iнша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту; 46.90 Неспецiалiзована оптова торгiвля.
Як встановлено із матеріалів справи, 29.09.2022 між ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» та ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» укладений договір № ДГ-0000037-В, за умовами якого ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» зобов'язалось поставити, а ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» прийняти і оплатити на умовах цього договору вторинну сировину (полімери).
На підставі договору від 29.09.2022 № ДГ-0000037-В та рахунку від 21.03.2023 № 46 ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» 21.03.2023 здійснило попередню оплату на користь ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» товарів в сумі 200000 грн., в т.ч. ПДВ 33333,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.03.2023 № 395.
31.03.2023 ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» поставило ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» 21.04 тонн частково оплаченої раніше вторинної сировини на загальну суму 305080 грн., в т.ч. ПДВ 50846,67 грн., що підтверджується видатковою накладною від 31.03.2023 № 218.
В подальшому ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» оплатило залишок неоплаченого поставленого товару в сумі 105080 грн., в т.ч. ПДВ 17513,33 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.03.2023 № 407.
Вказані відходи були придбані ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» у компанії IRBIS GROUP S.R.O. Словаччина, на підставі контракту від 22.11.2021 № 22-11-1.
Митне оформлення імпорту вказаного товару здійснено згідно з митною декларацією від 29.03.2023 № 23UA100060406796U1.
Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором-заявкою від 24.03.2023 № 1, міжнародною товарною транспортною накладною (CMR) від 28.03.2023 № SK 2023075, рахунком від 31.03.2023 № 107, актом від 31.03.2023 № 107, платіжним документом від 20.04.2023 № 414 та довідкою перевізника про транспортні витрати.
На підставі договору від 29.09.2022 № ДГ-0000037-В ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» 03.04.2023 поставило ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» 21,314 тонн вторинної сировини на загальну суму 490222 грн., в т.ч. ПДВ 81703,67 грн, що підтверджується видатковою накладною від 03.04.2023 № 226.
На підставі рахунку від 03.04.2023 № 60 ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» здійснило повну оплату вказаного товару згідно з платіжним документом від 05.04.2023 № 412.
Вказані відходи були придбані ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» у компанії IRBIS GROUP S.R.О. Словаччина, на підставі контракту від 22.1 1.2021 № 22-11-1.
Митне оформлення імпорту вказаного товару здійснено згідно з митною декларацією від 30.03.2023№ 23UA100060406936U9.
Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором-заявкою від 28.03.2023 № 1, міжнародною товарною транспортною накладною (CMR) від 29.03.2023 № SK 2023078, рахунком від 03.04.2023 № 96, актом від 03.04.2023 № 96, платіжною інструкцією від 06.04.2023 № 375 та довідкою про транспортні витрати.
На підставі договору від 29.09.2022 № ДГ-0000037-В ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» 10.04.2023 поставило ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» 21,228 тон вторинної сировини па загальну суму 307806 грн., в т.ч. ПДВ 51301 грн., що підтверджується видатковою накладною від 10.04.2023 № 238.
На підставі рахунку від 10.04.2023 № 64 ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» здійснило оплату вказаного товару згідно з платіжним документом від 20.04.2023 № 430.
Вказані відходи були придбані ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» у компанії IRBIS GROUP S.R.I). Словаччина, на підставі контракту від 22.11.2021 № 22-11-1.
Митне оформлення імпорту вказаного товару здійснено згідно з митною декларацією від 08.04.2023 № 23UA100060407536U3.
Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується договором-заявкою від 05.04.2023 № 1, міжнародною товарною транспортною накладною (CMR) від 06.04.2023 № SK 2023084, рахунком від 1 1.04.2023 № 098, актом від 11.04.2023 № 098/04, платіжною інструкцією від 04.05.2023 № 456 та довідкою про транспортні витрати.
На підставі договору від 29.09.2022 № ДГ-0000037-В ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» 20.04.2023 поставило ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» 21.26 тонн вторинної сировини па загальну суму 308270 грн., в т.ч. ПДВ 51378,33 грн., що підтверджується видатковою накладною від 20.04.2023 № 245.
На підставі рахунку від 20.04.2023 № 71 ТОВ «ПОСТАЧ СЕРВІС» здійснило оплату вказаного товару згідно з платіжним документом від 12.05.2023 № 453.
Вказані відходи були придбані ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» у компанії IRBIS CROUP S.R.О. Словаччина, на підставі контракту від 22.11.2021 № 22-11-1.
Митне оформлення імпорту вказаного товару здійснено, а митні платежі були сплачені згідно з митною декларацією від 19.04.2023 № 23UA100060408438U8.
Транспортування товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором-заявкою від 07.04.2023 № 1, міжнародною товарною транспортною накладною (CMR) від 12.04.2023 № SK 2023085, рахунком від 19.04.2023 № 106, актом від 19.04.2023 № 106 та довідкою про транспортні витрати.
В момент здійснення першої події (постачання товару або його оплата) за наведеними операціями ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на підставі приписів пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) включало суми ПДВ до складу податкових зобов'язань, а також складало та направляло до ДПС України для реєстрації в ЄРПН ПН від 21.03.2023 № 34, від 31.03.2023 № 35, від 03.04.2023 № 7, від 10.04.2023 № 8 та від 20.04.2023 № 21.
Однак, згідно з квитанціями від 18.04.2023, від 02.05.2023 та від 17.05.2023 ДПС України зупинила реєстрацію спірних ПН з наступним формулюванням причин: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. (...) Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
За результатами отриманих квитанцій позивачем направлено на адресу органу ДПС Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в яких надано пояснення та скеровано копії документів, що розкривають зміст операцій, вказаних у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
Комісією ГУ ДПС прийняті рішення від 29.08.2023 № 9431242/44107578, від 29.08.2023 № 9431241/44107578, від 31.08.2023 № 9445698/44107578, від 29.08.2023 № 9431243/44107578, від 31.08.2023 № 9446353/44107578, відповідно до яких відмовлено у реєстрації спірних ПН.
Відповідно до вказаних рішень підставою відмови у реєстрації спірних ПН у ЄРПН стало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.
За результатами оскарження спірних рішень в адміністративному порядку скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується із прийнятими рішеннями відповідача, якими відмовлено у реєстрації спірних ПН.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що позивачем виконані умови, визначені законом для прийняття рішення щодо реєстрації спірних ПН у ЄРПН.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування (далі також ПН/РК) до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас за приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).
Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки ПН/РК, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність ПН жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК коригування зупиняється.
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення ПН/РК;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація спірних ПН зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, неодноразово викладеним у його рішеннях, зокрема, у постанові від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
У квитанціях за наслідками розгляду питання про прийняття спірних ПН не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Платником податків надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких були виписані відповідні ПН.
Аналіз змісту оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДПС, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням її змісту і обсягу, а також не запропонувала позивачу подати перелік конкретних документів необхідних для прийняття рішення.
Крім того, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії контролюючого органу не є послідовними, адже зупиняючи реєстрацію спірних ПН контролюючий орган вказав на пропозицію платнику податків надати пояснення з одних підстав, а в подальшому відмовив в реєстрації ПН з інших підстав. У такий спосіб не надаючи платнику податків надати достатній обсяг підтверджуючих документів.
До того ж, як зазначено вище, надані позивачем відповідачу 1 документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірних ПН в ЄРПН,
Варто зазначити, що позивач надав відповідачу 1 значний обсяг інших первинних документів на підтвердження підставності реєстрації спірних ПН, з приводу, яких (первинних документів) відповідач не висловив жодних заперечень.
Слід також звернути увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності ПН критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 140/2456/18.
Аналізуючи вищевказане, колегія суддів приходить до переконання про те, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації спірних ПН в ЄРПН, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при вирішенні спору питання про відмову в реєстрації ПН адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
В даному ж випадку, зазначені апелянтом недоліки наданих позивачем документів, не беруться до уваги, оскільки поданими документами підтверджується право позивача на реєстрацію спірних ПН.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації спірних ПН є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати спірні ПН в ЄРПН колегія суддів враховує наступне.
Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).
Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018 р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені апелянтом в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.
Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.
Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі № 380/24914/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар