Справа № 727/13448/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бойко М.Є.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
21 травня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора з паркування управління порядку та контролю за благоустроєм Чернвецької міської ради Лупу Юрія Едуардовича, Департамену інфраструктури та благоустрою ЧМР, Чернівецької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04.04.2024 позов задоволено частково. Скасовано постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір О.М. серії СЕ №0098192 від 19.12.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, закрито. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Чернівецька міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Черівецька міська рада не є тим органом, який виніс оскаржуване рішення, а тому законних підстав обгрунтовувавти правомірність винесеного іншим органом рішення, не було.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності від 08 грудня 2023 року серії СЕ0098192 08.12.2023 року о 13 год. 50 хв відповідальна особа транспортного засобу марки «Lexus» , д.н.з. НОМЕР_1 не оплатила за послуги з користування майданчиком для платного паркування, чим порушила Правила паркування транспортних засобів та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП, за що передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 400 грн. (а.с.5).
Відповідно до постанови серії СЕ №0098192 від 19.12.2023 року, складеної головним спеціалістом - інспектором з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на транспортному засобі «Lexus» , д.н.з. НОМЕР_1 , 08.12.2023 року, о 13:50 год., за адресою: м. Чернівці, вул. Й. Гете, не оплатив за послуги з користування майданчиком для платного паркування, чим порушив Правила паркування транспортних засобів, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 400 грн. 00 коп. ( а.с.69).
Вважаючи протиправною вказун постанову позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а тому постанову серії СЕ №0098192 від 19.12.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Згідно примітки ст. 152-1 КУпАП під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою ст. 152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 3 грудня 2009 року № 1342, користувач зобов'язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено.
Згідно п. 29 вищезазначених правил, оплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв'язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб несе відповідальність за вчинені правопорушення, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах).
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна підтверджуватися відповідними докази.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обґрунтованість та правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, а тому постанову серії СЕ №0098192 від 19.12.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Апеляційну скаргу апелянт обгрунтовує лише тим, що Чернівецька міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки не є тим органом, який виніс оскаржувану постанову.
Колегія суддів із вказаними доводами апелянта не погоджується та зазначає, що оскаржувану постанову винесено головним спеціалістом - інспектором з паркування інспекції з паркування, управління порядку та контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Казимір О.М.
Управління порядку та контролю за благоустроєм Чернівецької міської ради є виконавчим органом Чернівецької міської ради, підзвітне та підконтрольне Чернівецькій міській раді, підпорядковане Чернівецькому міському голові,а також не має статусу юридичної особи.
Таким чином, Чернівецька міська рада, як юридична особа, в структурі якої діє виконавчий орган в особі Управління порядку та контролю за благоустроєм міста, наділена процесуальною правосуб'єктністю в адміністративному провадженні.
Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.