Справа № 560/19021/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
20 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2023,
в жовтні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (відповідача), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2023 року № 0434106-2409-2209-UА68020130000052994.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2024 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивач здійснює підприємницьку діяльність в с. Колодіївка Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на об'єктах нерухомості, право власності на які під час проведення фактичної перевірки не підтвердив.
З метою уникнення втрат місцевого бюджету, на підставі листа Китайгородської сільської ради, до якого додано копії технічних паспортів та рішення про присвоєння поштових адрес, було визначено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2023 № 0434106-2409-2209-UА68020130000052994, відповідно до якого позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (садовий будинок, АДРЕСА_1 ) на суму 170,97 грн.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, згідно з підпунктом 266.1.1. пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування, згідно з положеннями підпункту 266.2.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Тобто, законодавство встановлює сукупність ознак, які є підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухомість, а саме: 1) платниками податку на нерухоме майно, є власники об'єктів нерухомості; 2) база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у Державному реєстрі речових прав відсутні відомості про об'єкт нерухомості - садовий будинок по АДРЕСА_1 . Оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, у податкового органу також були відсутні.
При цьому, відповідач стверджує і суд приймає доводи про те, що позивач не спростовує наявність у нього права власності на об'єкт нерухомості, на який нараховано податок.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні будь-які законодавчо визначені дані, які б стверджували про наявність у позивача права власності на об'єкти нерухомості, а тому відповідно були відсутні підстави для нарахування податку на нерухомість.
Водночас слід зазначити, що лист сільської ради не є підставою для обчислення бази оподаткування податку на нерухомість.
Поряд з цим, відповідач жодним чином не перевірив та не встановив наявність законодавчо визначених підстав для оподаткування об'єктів нерухомості, які на його думку належать позивачу.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.