Справа № 600/297/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
21 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
у січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. Позивач зауважує, що єдиним документом, який підтверджує страховий стаж позивача є трудова книжка, яку він надав відповідачу. Крім цього, на підтвердження періоду роботи в колгоспі позивач надав відповідачу архівну довідку про періоди роботи в колгоспі та довідку Віролюбівського старостинського округу Костянтинівської міської ради про те, що інших громадян на прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1 (російською ОСОБА_2 ) в селі Віролюбівка Краматорського району Донецької області не має і тільки він працював у колгоспі «Червоний партизан», в подальшому перейменованому у КСП «Червоний партизан», СТОВ «Віролюбівське», СТОВ «Ерлайт-Агро».
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 20 грудня 2023 року №056550005718 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 19 грудня 2023 року із врахуванням періодів його роботи, вказаних у трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_1 від 16 червня 1987 року та довідці №07-02/440 від 07 грудня 2022 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, згідно вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 грудня 2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 грудня 2023 року №056550005718 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі згідно довідки №07-02/440 від 07.12.2022, оскільки ПІП заявника вказано не повністю. Інформації, що більше людей з таким ПІП в колгоспі не значиться, в довідці не вказано.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
19 грудня 2023 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20 грудня 2023 року №056550005718 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі згідно довідки №07-02/440 від 07.12.2022, оскільки ПІП заявника вказано не повністю. Інформації, що більше людей з таким ПІП в колгоспі не значиться, в довідці не вказано.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).
Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області 16 серпня 2002 року.
Таким чином, позивач станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії (19 грудня 2023 року) досяг пенсійного віку (60 років), встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а необхідний страховий стаж для призначення йому пенсії має становити не менше 30 років.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 цього Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Положеннями пункту 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До заяви про призначення пенсії за віком може подаватись довідка про заробітну плату (дохід).
В той же час слід зазначити, що у спірний період Порядок ведення трудових книжок колгоспників був врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року за №310 (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Таким чином, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, однак йому було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до його страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі згідно довідки №07-02/440 від 07.12.2022, оскільки ПІП заявника вказано не повністю. Інформації, що більше людей з таким ПІП в колгоспі не значиться, в довідці не вказано.
Згідно записів у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 16 червня 1987 року в розділі «Членство в колгоспі», позивач:
- у період з 16 червня 1987 по 13 березня 2000 року працював в колгоспі «Червоний Партизан», який 10 лютого 1995 року був реорганізований в КСП «Червоний партизан»;
- у період з 14 березня 2000 року по 07 квітня 2002 року працював в СООО «Віролюбівське»;
- у період з 08 квітня 2002 року по 02 січня 2003 року працював в СООО «Ерлайт-Агро».
Отже, періоди роботи позивача в колгоспі зазначені в трудовій книжці, записи про вказані періоді роботи чіткі, не містять виправлень та неточностей.
В матеріалах справи наявна архівна довідка №07-02/440 від 07 грудня 2022 року, видана Комунальною установою «Трудовий архів Костянтинівської міської ради», яка містить відомості про періоди роботи позивача у колгоспі, КСП «Червоний партизан», СООО «Віролюбівське» з червня 1987 року по червень 2002 року, що кореспондується з відомостями зазначеними у трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_1 від 16 червня 1987 року.
Згідно довідки №3 від 12 січня 2024 року, наданої Віролюбівським старостинським округом, інших громадян на прізвище ім'я та по батькові ОСОБА_1 (російською ОСОБА_2 ) в селі Віролюбівка Краматорського району Донецької області немає і тільки він працював у колгоспі «Червоний партизан», в подальшому перейменованому у КСП «Червоний партизан», СТОВ «Віролюбівське», СТОВ «Ерлайт-Агро».
Таким чином, окрім записів у трудовій книжці колгоспника, періоди роботи позивача у колгоспі підтверджується вказаними вище довідками. При цьому доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано.
Колегія суддів зауважує, що вказані вище документи містять усі необхідні записи про роботу позивача та є належними і достовірними доказами на підтвердження його страхового стажу.
Отже, враховуючи вищезазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Головним управлінням у Чернівецькій області безпідставно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі згідно довідки №07-02/440 від 07.12.2022, а тому слід визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення, а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, як орган яким відмовлено у призначенні пенсії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 19 грудня 2023 року із врахуванням періодів роботи, вказаних у трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_1 від 16 червня 1987 року та довідці №07-02/440 від 07 грудня 2022 року.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року відповідає.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.