Справа № 240/31098/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
21 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.09.2023 року №064250007872 про відмову у призначенні пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 1986 року по 2000 роки та період роботи з 01.01.2002 по 11.10.2002 року включно;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.09.2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії. Позивач 07.09.2023 року з досягненням 55 річного віку та за наявності відповідного страхового стажу звернувся до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.09.2023 року відмовлено у такому призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю підстав, так як вважає, що загальний стаж становить лише 17 років 05 місяців 16 днів. Таку відмову Позивач вважає протиправною.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Представник апелянта зазначає, що загальний страховий стаж Позивача становить лише 17 років 05 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.09.2023 року. По цій причині Позивачу правомірно було відмовлено у призначенні такої пенсії.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до витягу із реєстру територіальної громади Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (07.09.2023 року) був особою, якій виповнилося повні 55 роки.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Однак, листом від 22.09.2023 року на своє звернення отримав відмову обґрунтовану тим, що на час звернення про призначення пенсії становить лише 17 років 05 місяців 16 днів замість 25 років необхідного для призначення пенсії.
Так, Відповідачем до страхового стажу Позивача не враховано періоди з 1986 року по 2000 рік та з 01.01.2002 року по 11.10.2002 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі-Закон № 1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон № 796-XII) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Саме у відповідності до вказаних правових норм було зумовлено звернення Позивача від 07.09.2023 року до Відповідача щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону № 796-XII.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем-2, було прийнято оскаржуване рішення від 14.09.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років.
Таке рішення Відповідача не в повній мірі відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства але не підлягає скасуванню з огляду на таке.
Так, з матеріалів справи встановлено та визнається сторонами, що відповідно до витягу із реєстру територіальної громади Позивач, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення (07.09.2023 року) був особою, якій виповнилося повні 55 роки.
В розумінні вимог Закону № 1058-IV та Закону № 796-XII право на призначення пенсії за віком з досягненням віку 55 років Позивач може набути за наявності необхідного періоду постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року та за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Наявність у Позивача необхідного періоду постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року для призначення спірної пенсії сторонами не оспорюється, а тому не є предметом судового розгляду в даній справі.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні та у відзиві Відповідачів, суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності права Позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, так як загальний страховий стаж Позивач на час звернення про призначення пенсії становить лише 17 років 05 місяців 16 днів замість 25років необхідного для призначення пенсії.
Судом встановлено та визнається представниками Відповідачів, що до страхового стажу Позивача не враховано періоди з 1986 року по 2000 рік та з 01.01.2002 року по 11.10.2002 року.
У відповідності до трудової книжки Позивача, копія якої долучена до позову та досліджена судом, в період з 01.06.1986 року Позивач був прийнятий на роботу трактористом в тракторний парк колгоспу ім.Щорса с.Веселівка Коростенського району Житомирської області. Згідно запису №2 від 08.04.1998 року в трудовій книжці Позивача колгосп ім.Щорса с.Веселівка Коростенського району Житомирської області реорганізований у СТОВ "Веселівське". Згідно запису №3 в трудовій книжці Позивач з 30.04.2001 року звільнений з СТОВ "Веселівське" у звязку із переводом в Коростенський держлісгосп АПК (наказ №2 від 27.04.2001 року. Згідно запису №5 в трудовій книжці Позивач з 11.10.2002 року звільнений з Коростенського держлісгоспу АПК.
Колегія суддів зауважує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами п.26 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій регламентовано, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до архівного витягу, виданого Комунальною установою "Коростенський районний трудовий архів" Коростенської районної ради від 15.03.2023 року, в книгах обліку трудового стажу колгоспників колгоспу ім.Щорса с.Веселівка Коростенського раону Житомирської області наявна інформація щодо трудового стажу " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 " за період з 1986 рік по 2000 рік. В такій інформації відображено кількість відпрацьованих людино-днів, встановлений мінімум таких людино-днів та розмір виплаченої заробітної плати за кожний рік вказаного періоду (а.с. 18 ).
Колегія суддів вважає безпідставними доводи Відповідача-2, що зазначений в архівному витягу запис " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 " не відповідає паспортним даним Позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Водночас, інформація, яка наведена в архівному витягу і в трудовій книжці Позивача щодо його трудових відносин з колгоспом ім. Щорса с. Веселівка Коростенського району Житомирської області є повністю ідентичною. Більш того, архівною довідкою, виданою Комунальною установою "Коростенський районний трудовий архів" Коростенської районної ради від 25.03.2023 року, підтверджено, що в книгах обліку трудового стажу, книгах нарахування заробітної плати колгоспу ім. Щорса с. Веселівка Коростенського раону Житомирської області за період 1986-2000 років інших працівників з таким прізвищем іменем та по батькові " ОСОБА_1 " не значиться.
Отже, жодних підстав для встановлення факту приналежності Позивачу цього архівного витягу чи трудової книжки у судовому порядку не має.
Вищезазначене свідчить, про наявність у Позивача права на зарахування до страхового стажу періоди роботи з 1986 року по 2000 роки та період роботи з 01.01.2002 по 11.10.2002 року включно. Таке зарахування страхового стажу свідчить, що загальний страховий стаж Позивача перевищує необхідний страховий стаж в 25 років, який необхідний для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років у відповідності до вимог до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином колегія суддів вважає вірним висновоком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.09.2023 року, а тому слід визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 14.09.2023 року №064250007872 про відмову у призначенні пенсії відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № та, як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 1986 року по 2000 роки та період роботи з 01.01.2002 по 11.10.2002 року включно та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.09.2023 року.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.