Справа № 120/12158/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
21 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (м. Вінниця, 17 листопада 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №176-к від 03.05.2023 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 20.03.2023 заступником начальника Управління - начальником відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарським засобами подано голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками доповідну записку №76-004.1.1/004 стосовно не етичної поведінки начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області ОСОБА_1 .
У даній доповідній записці вказано, що знаходячись в кабінеті №9 ОСОБА_1 , з метою з'ясувати відносини стосовно доповідної записки написаної ОСОБА_2 щодо неналежного виконання посадових обов'язків, дозволяв собі будучи державним службовцем розмовляти на підвищених інтонаціях, принижуючи ОСОБА_2 як фахівця та заступника начальника Управління в присутності інших співробітників управління.
У зв'язку із надходженням вищевказаної доповідної записки, наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №139-к від 23.03.2023 порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 , начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області і утворено дисциплінарну комісію.
Листами від 29.03.2023 запропоновано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в строк до 04 квітня 2023 року надати пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, які у строк позивач надав.
У поданих поясненнях позивач зазначив, що заперечує слова ОСОБА_2 щодо його не етичної поведінки. Вважає, що його поведінка була належною, стриманою та такою, що відповідає етиці державного службовця.
ОСОБА_7 у своїх поясненнях вказала, що 16.03.2023 знаходилася на робочому місці в приміщенні Держлікслужби за адресою м. Київ, пр-т. Перемоги, 120-А в кабінеті №9 та випадково стала свідком діалогу між ОСОБА_8 та позивачем.
Позивач у розмові поводив себе емоційно, дозволяв собі використовувати нецензурну лексику та підвищував інтонацію, що на її думку є недопустимим для поведінки державного службовця.
Голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками ОСОБА_9 зазначив, що з метою встановлення фактів порушення правил етичної поведінки державних службовців, було прийнято рішення порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області ОСОБА_10 .
В свою чергу, ОСОБА_11 у поясненнях вказав, що позивач дозволяв собі, будучи державним службовцем, розмовляти на підвищених інтонаціях, використовуючи нецензурну лексику, принижуючи мене як фахівця та заступника начальника Управління в присутності інших співробітників управління.
Крім того, листом від 05.04.2023 повідомлено позивача про призначення засідання дисциплінарної комісії на 12.04.2023.
За наслідками розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Виходячи із вищевикладеного, Комісія рекомендувала застосувати дисциплінарне стягнення до начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області ОСОБА_1 у виді попередження про неповну службову відповідність.
20.04.2023 Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками внесла голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками подання з рекомендацією застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
02.05.2023 позивачем подано пояснення щодо обставин, з приводу яких порушено дисциплінарне провадження наказом Держлікслужби від 23.03.2023 №139-к у яких звернуто увагу, що на засіданні комісії з приводу його не етичної поведінки, що відбулось 12 квітня 2023 року, позивач просив запросити на засідання свідка, який нібито підтвердив нецензурну лайку з його боку в бік ОСОБА_12 .
Однак, члени комісії свідка не запросили, але зауважили, що пояснення свідка не збігаються зі змістом доповідної ОСОБА_12 , оскільки останній вказував на розмову на підвищених інтонаціях, а свідок про нецензурні висловлювання.
03.05.2023 наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №176-к накладено на ОСОБА_1 , начальника Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області, дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, статтею 5 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року (далі - Закон №889-VIII) встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.
На державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Статтею 62 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
За змістом статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
У відповідності до пункту 2 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) загальні вимоги до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Статтею 38 Закону №1700-VII визначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджені наказом Національного агентства України з питань державної служби №158 від 05 серпня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2016 року за №1203/29333, розділом ІІ яких закріплені загальні обов'язки державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування, зокрема: дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування, з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб; у своїй поведінці не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації; запобігати виникненню конфліктів з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.
Відповідно до пункту 3 розділу І Загальних правил керівники державних органів, органів місцевого самоврядування чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання повідомлення про порушення цих Загальних правил в межах своєї компетенції відповідно до законодавства зобов'язані вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також поінформувати спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
За приписами частин 1, 2, 3, 4, 7 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Тобто, обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону України "Про державну службу" безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.
В силу частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Частиною 2 статті 67 Закону №889-VIII визначені обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Частиною 4 статті 67 Закону №889-VIII передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Приписами частин 1, 2, 3, 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону №889-VIII, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Частинами 1, 2 статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
В обґрунтування наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №176-к від 03.05.2023 "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_3 " зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується за порушення правил етичної поведінки державних службовців, зокрема, використання нецензурної лексики під час виконання своїх посадових обов'язків, підвищеної інтонації, недотримання норм ввічливого спілкування з колегами.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи щодо начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області ОСОБА_10 від 20.04.2023.
Разом з тим, приводом для висновків про діяння, що, за твердженням відповідача, виразились у порушенні правил етичної поведінки державних службовців, зокрема, використанні нецензурної лексики під час виконання своїх посадових обов'язків, підвищенні інтонації, недотриманні норм ввічливого спілкування з колегами, слугувала доповідна записка заступника начальника Управління - начальника відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарським засобами ОСОБА_12 , його ж письмові пояснення отримані під час розгляду дисциплінарної справи та письмові пояснення головного спеціаліста відділу сертифікації дистрибуції Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами ОСОБА_13 .
За змістом частини 1 статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до приписів пункту 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відтак, під час розгляду належним чином сформованої дисциплінарної справи дисциплінарна комісія повинна встановити чи мали місце обставини, саме на підставі яких порушено дисциплінарне провадження.
У цьому дисциплінарному провадженні підлягали встановленню обставини щодо того, чи мала місце подія спілкування позивача з заступником начальника Управління - начальником відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарським засобами ОСОБА_8 в приміщенні Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за адресою м. Київ, пр-т. Перемоги, 120-А в кабінеті №9 з використанням нецензурної лексики, підвищенням інтонації та недотриманням норм ввічливого спілкування, чи було допущено ОСОБА_14 при спілкуванні з ОСОБА_8 порушення правил етичної поведінки, чи містять такі дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку, чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби, чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності, який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Зі змісту доповідної записки вбачається, що знаходячись в кабінеті №9 приміщення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками ОСОБА_1 , з метою з'ясувати відносини стосовно доповідної записки написаної ОСОБА_2 щодо неналежного виконання посадових обов'язків, дозволяв собі будучи державним службовцем розмовляти на підвищених інтонаціях, принижуючи ОСОБА_2 як фахівця та заступника начальника Управління в присутності інших співробітників управління.
У судовому засіданні судом оглянуто план за поверхами на приміщення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за адресою АДРЕСА_1 , отримано письмові і усні пояснення представника відповідача та встановлено, що у кабінеті №9 є чотири робочих місця, а також у відокремленій метало пластиковою конструкцією частині кабінету робоче місце начальника Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами ОСОБА_15 .
Представник позивача звернув увагу, враховуючи, що подія відбулась у робочий час, то свідками обставин мали б бути, окрім ОСОБА_2 ще чотири особи разом із ОСОБА_15 .
Однак, дисциплінарною комісією під час розгляду справи не встановлено обставин щодо перебування під час події у кабінеті №9 інших працівників, робочі місця яких знаходяться у цьому кабінеті, не відібрано у них пояснення, а обмежились лише поясненнями ОСОБА_12 , який і є ініціатором дисциплінарного провадження та ОСОБА_13 .
Також, у доповідній записці від 20.03.2023 ОСОБА_11 вказав, що позивач дозволяв собі розмовляти на підвищених інтонаціях, принижуючи його як фахівця та заступника начальника Управління.
Уже у наданих поясненнях під час дисциплінарного провадження ОСОБА_11 , окрім зазначеного у доповідній записці вказав, що позивач використовував нецензурну лексику.
ОСОБА_7 у своїх поясненнях звернула увагу, що позивач поводив себе емоційно, дозволяв собі використовувати нецензурну лексику та підвищувати інтонацію.
Дослідивши вказані пояснення та доповідну записку, слід зауважити, що у доповідній записці ОСОБА_12 від 20.03.2023 інформації про використання у розмові позивачем ненормативної лексики не було, однак така з'явилась уже під час проведення дисциплінарного провадження.
Член дисциплінарної комісії ОСОБА_16 під час дисциплінарного провадження зазначала, що пояснення ОСОБА_13 можуть бути не об'єктивними та упередженими, оскільки у доповідній записці від 20.03.2023 інформації про використання у розмові позивачем ненормативної лексики не було.
Втім, в супереч вимогам Порядку здійснення дисциплінарного провадження, комісією не було взято до уваги твердження ОСОБА_16 та не досліджено таких розбіжностей.
Крім того звертала увагу, що на підставі свідчень тільки одного свідка не може бути складена об'єктивна картина подій.
Позивач перебуваючи на засіданні комісії, що відбулось 12 квітня 2023 року ініціював питання щодо запрошення на засідання в якості свідка ОСОБА_17 , яка вказувала у письмових поясненнях, що позивач поводив себе емоційно, дозволяв собі використовувати нецензурну лексику та підвищувати інтонацію в бік ОСОБА_12 , однак комісія на засідання її не запросила.
Не запрошено на засідання дисциплінарної комісії безпосередньо ОСОБА_18 , який подав голові Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками доповідну записку №76-004.1.1/004 стосовно не етичної поведінки начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області позивача.
В доповідній записці та поясненнях ОСОБА_11 , як ініціатор дисциплінарного провадження, вказував про його приниження в присутності інших співробітників управління, а не однієї ОСОБА_13 .
Відібранням пояснень у інших працівників, робочі місця яких знаходяться у кабінеті №9 Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, запрошенням на засідання комісії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , дисциплінарна комісія вчинила б дії, які мали усунути розбіжності між доповідною запискою та письмовими поясненнями, а також забезпечили б можливість підтвердити чи спростувати наявність обставин щодо не етичної поведінки позивача, що відповідало б вимогам об'єктивності та обґрунтованості, однак цього зроблено не було.
Вказане свідчить про поверхневе проведення дисциплінарного провадження та незабезпечення ретельної перевірки усіх обставин, що мають значення при його проведенні.
Водночас, позивач під час дисциплінарного провадження надав дисциплінарній комісії письмові пояснення, у яких вказав, що його поведінка була належною, стриманою та такою, що відповідає етиці державного службовця.
Під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія вибірково врахувала пояснення ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , не навела обставин та доказів на їх підтвердження, за яких дисциплінарна комісія відхилила пояснення позивача і твердження члена дисциплінарної комісії ОСОБА_16 , а у своєму поданні від 20.04.2023 зробила висновок про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII виключно на підставі доповідної записки та пояснень ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
Зазначаючи про вчинення діяння, що виразились у використанні нецензурної лексики, підвищенні інтонації та недотриманні норм ввічливого спілкування з заступником начальника Управління - начальником відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарським засобами ОСОБА_8 , що свідчить про порушення правил етичної поведінки державних службовців, зокрема пункту 2 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, відповідач об'єктивно не встановив факт та обставини події спілкування між ОСОБА_8 та позивачем в приміщенні Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за адресою м. Київ, пр-т. Перемоги, 120-А в кабінеті №9, не встановив характеру цих дій, обставин, за яких вчинені такі дії, не усунув наявність розбіжностей між доповідною запискою і поясненнями.
Таким чином, дисциплінарне провадження проведено без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, без належного встановлення обставин подій, характеру цих дій, обставин, за яких вчинені такі дії.
Слід зауважити, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності, слід вказати наступне.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, національне законодавство не передбачає відповідної шкали стягнень за дисциплінарні порушення та не містить правил забезпечення їхнього застосування відповідно до принципу пропорційності.
У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: "Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям".
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено наявності підстав, які є достатніми для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.
Слід звернути увагу на наявну в матеріалах справи службову характеристику позивача від 03.04.2023, зі змісту якої вбачається, що позивач в системі контролю якості лікарських засобів працює з 1998 року, з них на керівних посадах понад 13 років. Позивач є державним службовцем з 2009 року та має третій ранг державного службовця. Під судом і слідством не перебував та не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався. Неодноразово заохочувався відзнаками та нагородами, дисциплінарних стягнень немає.
Окрім того, за результатами оцінювання службової діяльності позивача на посаді начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Вінницькій області у 2022 року позивач отримав позитивну оцінку.
Однак, дана характеристика та результати оцінювання службової діяльності не були враховані дисциплінарною комісією під час обрання позивачу дисциплінарного стягнення, відповідних мотивів не містять матеріали дисциплінарного провадження.
Поряд з цим, жодних спростувань вказаної характеристики та результатів оцінювання службової діяльності відповідачем суду не надано.
Слід зауважити, що при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання посадових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв'язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до посадових обов'язків.
В свою чергу, положення частини 4 статі 66 Закону № 889-VIII, не мають імперативного характеру щодо визначення лише такого виду дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність, а вказують на можливість-право його застосування.
Відтак, аналіз наведених положень Закону вказує на можливість свободи розсуду та обґрунтованої мотивації суб'єктом призначення чи керівником державної служби при застосуванні виду дисциплінарного стягнення, які передбачені частиною 1 статі 66 Закону № 889-VIII
Проте, відповідачем не обґрунтовано підстав застосування до позивача саме цього виду стягнення (попередження про неповну службову відповідність) до виявлених під час дисциплінарного провадження порушень та з яких підстав орган, що проводив дисциплінарне провадження, дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого виду стягнення, як і не обґрунтовано, що відповідачем враховувалась попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання посадових обов'язків та до скоєного, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, а також неодноразове заохочування відзнаками та нагородами.
А тому, наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №176-к від 03.05.2023 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність прийнятий необґрунтовано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.