Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 травня 2024 р. № 520/28139/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Варшавська, буд. 3-Б, смт Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, ЄДРПОУ 22933548), в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення ГУ Пенсійного Фонду України у Київської області від 07.08. 2023 року № 204250007880 та скасувати його;
- зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком на підставі ст.13 п. 3 ЗУ «Про пенсійне забезпечення, ч.2 п.8 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 18 січня 2023 року на підставі трудової книжки НОМЕР_2 від 20.07.1986, за якою я працював водієм міського пасажирського транспорту (автобуса) з 1 вересня 1988 року до 6 березня 2000 року постійно в Куп'янському автотранспортному підприємстві 16308, після реорганізації - 20.10.1994 року - ВАТ „АВТОК” по 2.09.2001 року, з 1.09, 2002 року по 30.09.2003 р. водієм третього класу на автобусі МІАЗ-677 на міських маршрутах в ТОВ «АВТОПАС» , з 1.10.2003 року до 31.01.2004 року у СПДФО ОСОБА_2 - водієм автобуса на міських маршрутах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Представником відповідача надано відзив, де зазначено, що ГУ ПФУ у Харківській області прийнято рішення в межах повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представником відповідача надано відзив, де зазначено, що ГУ ПФУ у Київській області прийнято рішення в межах повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд встановив таке.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії та надав пакет документів для призначення пенсії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 07.08.2023 №204250007880 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058-IV у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Загальний страховий стаж склав 35 років 03 місяці 21 день. До пільгового стажу, ГУ ПФУ в Київській області не зарахувало позивачу жодного дня роботи водієм пасажирського міського транспорту (автобусу).
Не погоджуючись із діями та рішенням відповідача щодо не зарахування до страхового стажу певні періоди роботи, позивач звернулась до суду із даним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
За приписами статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Розмір страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з вимогами ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Наведене узгоджується також з положеннями ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу - уточнюючі довідки позивачем не подавались, визначити періоди на пільговій роботі неможливо.
Однак, судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 01.09.1988 до 06.03.2000 в Куп'янському автотранспортному підприємстві 16308, після реорганізації - 20.10.1994 - ВАТ «АВТОК» до 02.09.2001, з 01.09.2002 до 30.09.2003 водієм третього класу на автобусі МІАЗ-677 на міських маршрутах в ТОВ«АВТОПАС» , з 1.10.2003 до 31.01.2004 у СПДФО ОСОБА_2 - водієм автобуса на міських маршрутах.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (абзац 1 пункт 20 Порядку №637).
Однак, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у разі відсутності трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 08.09.2022 у справі №200/8337/20-а, від 12.09.2022 у справі №580/4885/20, від 17.01.2023 у справі №392/1357/17.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить необхідні відомості про пільговий характер роботи.
Крім того, в матеріалах страви містяться архівні довідки Куп'янського автотранспортного підприємства, щодо перебування позивача на посаді водія автобусу та присвоєння відповідних кваліфікаційних класів, табелі нарахування заробітної плати. Також матеріали справи містять архівні довідки наказів щодо закріплення рухомого складу за водіями автопідприємства ВАТ «АВТОК», зокрема, за позивачем.
Суд звертає увагу, що при прийнятті рішення ГУ ПФУ у Київській області від 07.08.2023 №204250007880, не було надано жодної оцінки зазначеним в трудовій книжці НОМЕР_3 записам щодо періодів роботи, у відповідача за змістом рішення були вістуні зауваження на рахунок форми записів чи необхідності надання уточнюючих документів.
Мотивуючи свою відмову, відповідач обмежився тезою «уточнюючі довідки позивачем не подавались, визначити періоди на пільговій роботі неможливо».
Отже, аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 від 29 липня 1993 року усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 від 29 липня 1993 року у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Отже, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить вичерпні відомості про пільговий характер роботи та є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а також враховуючи додатково надані документи, що підтверджують пільгову роботу, відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не включено період роботи позивача, як водія міського пасажирського транспорту з 01.09.1988 до 06.03.2000 в Куп'янському автотранспортному підприємстві 16308, після реорганізації - 20.10.1994 - ВАТ «АВТОК» до 02.09.2001, з 01.09.2002 до 30.09.2003 водієм третього класу на автобусі МІАЗ-677 на міських маршрутах в ТОВ«АВТОПАС» , з 01.10.2003 до 31.01.2004 у СПДФО ОСОБА_2 - водієм автобуса на міських маршрутах.
За таких обставин рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, зазначені періоди роботи підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання призначити та виплатити пенсію позивачу на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вирішення питання про призначення пенсії є виключною компетенцією відповідача, з метою ефективного захисту прав позивача, у цій справі, належним захистом прав є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Варшавська, буд. 3-Б, смт Макарів, Київська обл., Бучанський р-н, 08001, ЄДРПОУ 22933548), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київської області від 07.08. 2023 року № 204250007880.
Зобов'язати ГУ ПФУ у Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов