ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" травня 2024 р. справа № 300/5904/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання неправомірними дії щодо не здійснення з 12.07.2023 перерахунку та виплату пенсії із врахування довідок від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65, зобов'язання здійснити з 12.07.2023 перерахунок та виплату пенсії із врахування довідок від 13.12.2021 року №516, №517, №518, №519, від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області та з 22.03.2019 отримує пенсію за віком. З метою здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати в період з 13.07.2001 по 08.11.2018, позивач 12.07.2023 подав заяву про проведення перерахунку із врахуванням довідок від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 та від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65. Однак, відповідач відмовив у перерахунку пенсії за вищенаведеними довідками посилаючись на те, що російська федерація припинила свою участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, вказавши що розрахунок пенсії проводиться виходячи із заробітної плати з 01.04.1986 по 31.12.1990, з 01.11.1998 по 31.01.1999, та з 01.01.2019 по 31.01.2019. Проте на думку позивача, із зарахуванням періодів роботи у період роботи з 13.07.2001 року по 08.11.2018 рік, одночасно підлягає врахуванню під час обчислення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 і заробітна плата (дохід) за вказані періоди роботи, як цього вимагає частини 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Крім того, позивач звертає увагу на те, що до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Таким чином, є хибним посилання на ту обставину, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.
22.09.2023 позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунуто, та подано заяву про зменшення позовних вимог.
У зв'язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 27.09.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.10.2023. Щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Зазначений міжнародний договір припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. Таким чином, при призначенні пенсій громадянам, які проживали/ працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. Крім того, долучені позивачем довідки про заробітну плату містять інформацію про заробіток позивача у 2001-2013, 2015-2018 роках, однак, відомостей персоніфікованого обліку щодо позивача немає. Відтак, підстав для врахування заробітної плати на території російської федерації немає. В зв'язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
23.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що підставою неврахування спірних довідок на думку відповідача є припинення дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Однак, зазначені доводи є помилковими, оскільки припинення дії цієї угоди не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди. Таким чином, доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов є безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 22.03.2019 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та не заперечується сторонами (а.с.32).
12.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок №516, №517, №518, №519 від 13.12.2021, №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65 від 16.12.2021 (а.с.5, 8-24).
Відповідач листом від 15.08.2023 №7599-7446/Ф-02/8-0900/23 відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку, зазначивши, що російська федерація припинила свою участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Відтак, долучені до заяви (звернення) копії довідок № 516, 517, 518, 519 від 13.12.2021 та копії архівних довідок № ф-53, ф-54, ф-55, ф-56, ф-57, ф- 58, ф-59, ф-60, ф-61, ф-62, ф-63, ф-64, ф-65 від 16.12.2021, які видані установами російської федерації не можуть бути взяті до уваги при проведенні перерахунку пенсії, так як немає законних підстав (а.с.6-7).
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
Як встановлено судом та зазначалось вище, 12.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок виданих ТОВ «НГ-Буріння» №516, №517, №518, №519 від 13.12.202 та муніципальним архівом адміністрації міста Ноябрська №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65 від 16.12.2021 (а.с.5).
Проте, відповідач листом від 15.08.2023 №7599-7446/Ф-02/8-0900/23 відмовив позивачу в проведенні такого перерахунку, оскільки російська федерація припинила свою участь у Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (а.с.6-7).
Однак, суд критично оцінює такі доводи ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо обов'язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20.03.2019 у справі №688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, довідки видані ТОВ «НГ-Буріння» (Росія, м.Москва,) від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 та муніципальним архівом адміністрації міста Ноябрська) від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65 підтверджують, що позивач з 13.07.2001 по 08.11.2018 отримував заробітну плату та містять суму заробітної плати з розшифруванням за період роботи позивача (а.с.8-24).
Жодних недоліків щодо наявності обов'язкових реквізитів вказані довідки не містять.
При цьому довідках від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519, зазначено про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації (а.с.8-11).
Крім того, суд звертає увагу, що період роботи позивача з 13.07.2001 по 08.11.2018 зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 , що визнається відповідачем та підтверджується розрахунком трудового стажу (а.с.27-29).
В зв'язку із вищенаведеним, суд вважає за необхідне визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, щодо не здійснення з 12.07.2023 перерахунку та виплату ОСОБА_1 , пенсії із врахування довідок від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 та від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання здійснити з 12.07.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком із врахуванням довідок від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 та від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, положеннями частини 1 статті 40 Закону №1058 визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Таким чином, саме за нормами вказаної статті позивачу буде здійснюватись обчислення пенсії.
Відтак, для відновлення порушеного права позивача слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком із врахуванням довідок від 13.12.2021 №516, №517, №518, №519 та від 16.12.2021 №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65, відповідно до зарахованих періодів роботи позивача до страхового стажу на території російської федерації з дати звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії від 12.07.2023.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону №1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо здійснення розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи, що позивач згідно з квитанцією №3481-7357-4776-5355 від 28.08.2023 (а.с.33), підтвердив сплату судового збору на суму 1073,60 грн, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення таких витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не здійснення ОСОБА_1 з 12.07.2023 перерахунку та виплати пенсії із врахування довідок №516, №517, №518, №519 від 13.12.2021 та №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65 від 16.12.2021 з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області здійснити з 12.07.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із врахуванням довідок №516, №517, №518, №519 від 13.12.2021 та №ф-53, №ф-54, №ф-55, №ф-56, №ф-57, №ф-58, №ф-59, №ф-60, №ф-61, №ф-62, №ф-63, №ф-64, №ф-65 від 16.12.2021 відповідно до зарахованого його страхового стажу, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Микитин Н.М.