ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" травня 2024 р. справа № 300/2975/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправними відмову та дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, ?
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області про визнання протиправними відмову та дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 22.03.2024 №926100139951 протиправно відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 з 16.03.2024 перерахунок та виплату пенсії зарахувавши до її стажу період роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 16.03.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до її стажу період роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 22.03.2024 №926100139951 відмовлено у такому перерахунку пенсії. Представник позивача вказав, що згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Тому період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" повинен зараховуватися до спеціального стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що згідно з записами трудової книжки позивач працювала з 13.08.1993 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради". Вказав, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, тому в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. Як наслідок, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірно не враховано період роботи ОСОБА_1 роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у подвійному розмірі. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому просить в задоволенні позову відмовити з тих самих підстав, які наведені у відзиві Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.10.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.48).
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою від 16.03.2024 про донарахування стажу у зв'язку із наданими додатковими документами (а.с.54).
Органом, який розглядав подану заяву, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням №926100139951 від 22.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відповідно до ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років (а.с.28).
Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернулася із даним позов до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості, зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 13.08.1993 згідно з наказом №116 від 13.08.1993, прийнята на роботу в Обласну психіатричну лікарню №2 (з 17.10.2019 реорганізовано у Комунальне некомерційне підприємство "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради", а з 01.09.2023 реорганізовано шляхом приєднання в Комунальне некомерційне підприємство "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" (а.с.29)). Відповідно до наказу №42-0 від 08.04.2020 ОСОБА_1 звільнена з роботи у зв'язку із скороченням чисельності працівників. Згідно з наказом №90-к від 05.06.2020 прийнята на роботу у КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради". Звільнена з роботи у зв'язку із скороченням чисельності працівників 31.03.2022 відповідно до наказу №18-к від 31.03.2022 (а.с.11-13).
Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята та звільнена з роботи.
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно з якою робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Так, відповідно до довідки від 04.03.2024 №3860 Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", ОСОБА_1 працювала в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 13.08.1993 (наказ №116 від 13.08.1993) по 08.04.2020 (наказ про звільнення №42-к від 08.04.2020) і з 05.06.2020 (наказ №90-к від 04.06.2020) по 31.03.2022 (наказ №18-к від 31.03.2022). Робота за вказаний період дає право відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с.29).
Як встановлено судом, у рішенні №926100139951 від 22.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до страхового стажу позивача період її роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у подвійному розмірі, оскільки відсутня правова норма в Законі №1058-IV для такого зарахування починаючи з 01.01.2004.
Однак суд враховує, що вимогами пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Крім того, редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону №1788-XII та не зупиняє її дію.
Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17.
Враховуючи вищенаведені законодавчі норми та встановленні обставини справи, суд зазначає, що період роботи позивача в Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 повинен зараховуватися у подвійному розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням наведеного, а також ненадання відповідачем доказів, які підтверджують відсутність підстав для зарахування у подвійному розмірі періоду роботи позивача з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради", суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача у подвійному розмірі вказаний період роботи.
Як наслідок, рішення про відмову у перерахунку пенсії №926100139951 від 22.03.2024 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає до скасування.
Суд зазначає, згідно з ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з відповідною заявою та необхідними документами 16.03.2024, відтак позивачу слід здійснити перерахунок пенсії з першого числа наступного місяця, в якому вона звернулася за перерахунком пенсії, тобто з 01.04.2024.
Стосовно визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-ІV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Як уже встановлено судом, органом, який розглядав подану позивачем заяву, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення про відмову в перерахунку пенсії №926100139951 від 22.03.2024, прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.04.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у подвійному розмірі.
Такий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23.
Відтак, у задоволенні позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід відмовити.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Романків І.М., до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними відмову та дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії підлягає до часткового задоволення.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суду надано право покласти судові витрати у справі повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Враховуючи приписи ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як зі сторони, внаслідок неправильного рішення якої виник спір, на користь ОСОБА_1 800 грн. сплачених судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №926100139951 від 22.03.2024 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, Донецька область) провести з 01.04.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в Комунальному некомерційному підприємстві “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради” з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 05.06.2020 по 31.03.2022 у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, Донецька область) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 800 (вісімсот)грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.