20 травня 2024 року Справа № 280/4351/24 провадження
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), у кому просить суд:
-визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових
грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 20.03.2022 по 26.12.2023;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 20.03.2022 по 31.01.2023, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710- ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2023 по 26.12.2023, з урахуванням виплачених сум;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2023 рік (20 днів), грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023 роки, одноразової грошової допомоги у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожен календарний місяць служби, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2023 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Окрім цього, у позовній заяві позивач також просить суд витребувати у військкової частини НОМЕР_1 Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 за період з 20.03.2022 року по 26.12.2023 року, із зазначенням нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення помісячно.
Суддя, ознайомившись із заявленим клопотанням позивача, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст.73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, а ні з позовної заяви, а ні з доданих до позовної заяви документів, не вбачається, що позивач чи його представник адвокат Плужник М.В. звертався до відповідача із заявою щодо отримання детального розрахунку грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 за період з 20.03.2022 по 26.12.2023, із зазначенням нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення помісячно.
З огляду на те, що клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України, а саме позивачем/представником позивача не зазначено, які заходи були вжиті для отримання цих доказів самостійно (чи було зроблено запит, звернення, адвокатський запит, тощо до відповідача з приводу отримання детального розрахунку грошового забезпечення за період з 20.03.2022 по 26.12.2023), не надано доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійно отримання цих доказів, суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів.
При цьому суддя наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином клопотання представника позивача про витребування доказів до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 80, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова