про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3484/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
20 травня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (88005, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код ЄДРПОУ 35045459), якою просить суд: "1. Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції щодо нескасування арешту з майна ОСОБА_1 в 2015 році, та зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції зняти арешт з усього майна, яке належить ОСОБА_1 , та скасувати інші, вжиті під час примусового виконання рішення заходи; 2. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.".
Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно статті 171 частини 1 пункту 4 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі суддя вважає за необхідне звернути увагу на таке.
У відповідності до статті 74 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Аналогічні висновки викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року за № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" (із змінами та доповненнями).
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема просить визнати протиправною бездіяльність державної виконавчої служби щодо не скасування арешту з майна у виконавчому провадженні № 31321114 та зобов'язати відповідача зняти арешт з усього майна, яке належить ОСОБА_1 та скасувати інші, вжиті під час примусового виконання рішення заходи.
З матеріалів справи вбачається, що 17 лютого 2012 року, головним державним виконавцем Грицищук М.П. міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції була ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження № 31321114 про примусове виконання виконавчого листа № 2-149 від 31 січня 2012 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укрпромбанк" суми боргу в розмірі 528770, 39 грн. Пунктами 4 і 5 вказаної постанови накладено арешт на все майно, що належить позивачу, та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить позивачу, в межах суми боргу.
Таким чином, суддею встановлено, позивач, просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача вчинити певні дії в межах виконавчого провадження за № 31321114 під час виконання виконавчого листа виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у цивільній справі № 2-149 від 31 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укрпромбанка" суми боргу в розмірі 528770, 39 грн.
Згідно статті 447 частини 1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень загальних судів, постановлених в порядку цивільного судочинства, не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з цим суд резюмує, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Таким чином, суд зазначає, що поведінка органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду по цивільній справі, повинні бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 (справа № 279/2369/17).
Таким чином, позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити дії, під час виконання рішень загальних судів, постановлених в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що для вирішення питання щодо відкриття провадження не має значення на які норми процесуального законодавства посилається позивач у позовній заяві. Суд повинен самостійно оцінити суть правовідносин, які виникли між сторонами спору і вирішити питання щодо відкриття відповідного провадження.
Таким чином, такий спір належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, а тому, позивач має право звернутись зі скаргою як передбачено статтею 447 ЦПК України, а не з адміністративним позовом в порядку КАС України.
Відповідно до статті 170 частини 1 пункту 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 170 частини 5 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Із врахуванням зазначеного у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити з підстав, визначених статтею 170 частини 1 пункту 1 КАС України - позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити, що заявлені позовні вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 171 248 КАС України, статті 74 частини 1 Закону України "Про виконавче провадження", суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Є. Гаврилко