про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3402/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини № НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини № НОМЕР_2 , в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність - НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини № НОМЕР_2 ) щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі до 70000,00 грн. з серпня по січень 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
2) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_5 ) щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 70000,00 грн. серпня 2022 року по січень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
3) зобов'язати - НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) нарахувати ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України '"Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 70000,00 грн. з серпня 2022 року по січень 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
4) зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 70000,00 грн. з серпня 2022 року по січень 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
5) зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі до 70000,00 грн. з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 стаття 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції до 19.07.2022) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року №2352-IX, внесені зміни до статті 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 року №2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція статті 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Після викладу у новій редакції абзацу 1 та абзацу 2 статті 233 КЗпП України, введено строки звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
При цьому, абзац 2 статті 233 КЗпП України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення, а частина 1 цієї ж статті передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Поряд із цим, спірні правовідносини стосуються ненарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) з серпня 2022 по січень 2023 року, які є предметом оскарження за цим позовом, а тому суд приходить висновку про поширення на них вимог частини 1 статті 233 КЗпП України.
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу XXXIV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, при цьому накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 2 розділу І цього порядку передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Нормою п. 8 розділу І порядку визначено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Таким чином, оскільки суми додаткової винагороди виплачуються або в місяці видання наказу або в наступному місяці після видання наказу, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав не пізніше ніж: за серпень 2022 року - 31.10.2022, за вересень 2022 року - 30.11.2022, за жовтень 2022 року - 31.12.2022, за листопад 2022 року - 31.01.2023, за грудень 2022 року - 28.02.2023, за січень 2023 року - 31.03.2023.
Саме з вказаних дат обчислюється 3-х місячних строк звернення до суду з вимогами нарахувати та виплатити винагороду за кожен місяць.
Тому тримісячні строки звернення до суду з позовними вимогами нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 01.08.2022 до 31.01.2023 закінчилися 30.06.2023, а з позовом позивач звернувся 14.05.2024, поза межами строку звернення до суду, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, що є порушенням норми ч. 6 ст. 161 КАС України.
У позовній заяві позивач вказує, що ним не пропущено строк звернення до суду, оскільки тільки у квітні 2024 року такий дізнався, що заборгованість по сплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, відповідачами не буде виплачуватися.
З цього приводу суд вказує, що звернення позивача у квітні 2024 року до відповідача про нарахування та виплату недоотриманої додаткової винагороди за серпень 2022 - січень 2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на нарахування додаткової винагороди до грошового забезпечення і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачу (представнику позивача) слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин їх пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини № НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович