про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/3426/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 по 30.04.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно за період з 01.01.2023 по 28.02.2023 року, з 01.03.2023 по 30.04.2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідності до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зокрема, ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (у редакції з врахуванням внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-IX змін), що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.
Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно п. 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Наведене є свідченням того, що з 30 червня 2023 року починається відлік тримісячного строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправної, на думку позивача, бездіяльності відповідача щодо невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка є складовою грошового забезпечення, за період проходження військової служби з 01.01.2023 по 28.02.2023 та з 01.03.2023 по 30.04.2023.
Суд вважає, що заробітна плати є періодичним платежем, а тому працівник, щомісячно отримуючи такий, мав бути обізнаний про можливе порушення його прав.
Поряд з цим, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду тільки 15 травня 2024 року, отже з порушенням строку звернення.
Разом з позовом позивач подав до суду клопотання про поновлення строків позовної давності, в якому в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду посилається на те, що він, як військовослужбовець, втратив можливість вільно переміщатися територією України та не мав можливості своєчасно скористатися правовою допомогою.
Поряд з цим, на думку суду, заявлені позивачем мотиви не є поважними для поновлення строків звернення до суду, оскільки відповідно до відомостей наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №118 від 27.04.2023, ОСОБА_1 було виключно зі списків особового складу частини з 27 квітня 2023 року та направлено для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому з тексту вказаного наказу вбачається, що позивач з 27 квітня 2023 року участь у бойових діях припинив.
Окрім того, з матеріалів позову вбачається, що за отриманням правової допомоги позивач звернувся до адвоката ще в листопаді 2023 року.
З урахуванням наведених вище обставин суд вважає, що у поданому до суду клопотанні позивач не навів жодних аргументів, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду з даним позовом у встановлені нормами ч. 1 ст. 233 КЗпП України строки.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин поважності пропуску цього строку (у разі їх наявності).
За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин поважності пропуску цього строку (у разі їх наявності).
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, які її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін