20 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/2906/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 січня 2024 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої Управлінням Служби безпеки України у Чернівецькій області №21/510 від 03.11.2020 року, з урахуванням виплачених сум;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 01 січня 2024 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої Управлінням Служби безпеки України у Чернівецькій області №21/510 від 03.11.2020 року, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). Однак, позивач зазначає, що при призначенні такої пенсії відповідач визначив її розмір виходячи з 30% грошового забезпечення померлого годувальника визначеного станом на 01.03.2018 в той час, як розмір грошового забезпечення померлого чоловіка з 01.04.2019 становив 32889,60 грн. згідно довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510. Позивач вказує, що звернулась до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням вищезазначеної довідки. Однак, відповідач листом відмовив у проведенні такого перерахунку. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Закарпатській області, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що відповідно до статті 36 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, пенсія в разі втрати годувальника призначається в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 01.01.2024 року призначено пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Пенсія позивачу була призначена в розмірі 30 % від грошового забезпечення її померлого чоловіка. Пенсію позивачу обчислено з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Закарпатській області, де з 01.01.2024 отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як член сім'ї померлого годувальника ОСОБА_2 .
Однак, як вбачається із матеріалів справи, а саме: з протоколу призначення пенсії по втраті годувальника за пенсійною справою 0702009650 (СБУ) від 01.01.2024 пенсія позивачу була призначена без урахування додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених станом на листопад 2019 року, тобто без врахування довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 № 600/176/21-а, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області від 03.11.2020 року №21/510, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, доплати за співробітництво з особами, залученими до участі в оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі, премії.
Згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 16.06.2021 № 600/176/21-а здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019, для обчислення розміру його пенсії взяте грошове забезпечення в сумі 32889,60 грн. згідно довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510.
Позивач звернулась до ГУ ПФУ у Закарпатській області із заявою від 13.03.2024 про перерахунок пенсії в разі втрати годувальника на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на листопад 2019 року.
Листом №2088-1719/Б-02/8-0700/24 від 10.04.2024 ГУ ПФУ у Закарпатській області надало відповідь, відповідно до якої вказав, що пенсію ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме: з грошового забезпечення померлого годувальника згідно довідки, наданої у 2018 році, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 в розмірі 30% відповідних сум грошового забезпечення померлого годувальника.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 29 Закону № 2262-XII, згідно якої пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Так, непрацездатними членами сім'ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю (пункт «б» частини четвертої статті 30 Закону № 2262-XII).
Згідно статті 36 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків; б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 45 Закону № 2262-XII передбачено, що сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Вказані норми Закону № 2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Тобто з наведених вище норм вбачається, що Законом №2262-XII визначено право на пенсію в разі втрати годувальника непрацездатним членам померлих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, що перебували на їх утриманні. Ця пенсія призначається в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. При цьому пенсія в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.
Так, як встановлено судом вище, згідно протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 16.06.2021 № 600/176/21-а здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019, для обчислення розміру його пенсії взяте грошове забезпечення в сумі 32889,60 грн. згідно довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510.
Натомість, з протоколу призначення пенсії по втраті годувальника за пенсійною справою 0702009650 (СБУ) від 01.01.2024 пенсія позивачу була призначена без урахування додаткових видів грошового забезпечення та премії визначених станом на листопад 2019 року, тобто без врахування довідки Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510.
Тобто, відповідач під час обчислення розміру пенсії позивача всупереч вимог частини першої статті 45 Закону № 2262-XII, здійснив розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника лише за основними складовими грошового забезпечення годувальника, без врахування додаткових видів грошового забезпечення та премії станом на листопад 2019 року, що визначені у довідці Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510, а на звернення щодо здійснення перерахунку її пенсії на підставі вищезазначеної довідки, - протиправно відмовив у такому перерахунку.
За таких обставин суд вважає підстави даного позову обґрунтованими, а право позивача на отримання пенсії в належному розмірі - порушеними з боку відповідача.
Аргументи відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі грошового забезпечення, вказаного в довідці Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510, суд визнає помилковими, так як відповідач при призначенні пенсії по втраті годувальника був зобов'язаний врахувати актуальні відомості про розмір грошового забезпечення покійного годувальника, оскільки такі пенсійному органу надавав покійний чоловік ОСОБА_2 , а суд рішенням від 16.06.2021 № 600/176/21-а зобов'язав відповідача такі враховувати при обчисленні розміру його пенсії.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою поновлення порушених прав позивача, слід зобов'язати відповідача з дати призначення пенсії, а саме: з 01.01.2024, здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника, виходячи з грошового забезпечення померлого годувальника, визначеного у довідці Управління Служби безпеки України у Чернівецькій області від 03.11.2020 № 21/510, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01 січня 2024 року перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої Управлінням Служби безпеки України у Чернівецькій області №21/510 від 03.11.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 01 січня 2024 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданої Управлінням Служби безпеки України у Чернівецькій області №21/510 від 03.11.2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович