про відмову у задоволенні клопотання
17 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5932/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача 1 - Романюк Д.В.,
представник відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Закарпатської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -
03 листопада 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, якою із врахуванням заяви про зміну позовних вимог просив суд:
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2017 року по 11.12.2020 року з врахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу в сумі - 1197823,20 грн.;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в період з 11.03.2021 року по 25.11.2021 року у розмірі - 134 722,86 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного суду від 27 квітня 2023 року у справі №260/5932/21 касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року скасовано, провадження у справі № 260/5932/21 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.09.2017 по 11.12.2020 закрито, а справу № 260/5932/21 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду направлено на новий судовий розгляд.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задоволено частково: стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді за період з 11.03.2021 по 24.11.2021 включно у розмірі - 134722,86 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року задоволено апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 260/5932/21 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
05.04.2024 до суду надійшла заява представника Закарпатської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі №260/5932/21. Така заява обґрунтована тим, що у зв'язку зі скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , існують достатні правові підстави для стягнення з нього на користь Закарпатської обласної прокуратури виплачених 1197823,20 грн., як середнього заробітку із застосуванням коефіцієнта підвищення посадового окладу за час вимушеного прогулу за період з 06.09.2017 по 11.12.2020.
23.04.2024 від позивача надійшло заперечення на заяву Закарпатської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у даній справі. В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що заява про поворот виконання рішення суду, подана боржником з порушенням вимог ст. 45 КАС України та є прикладом зловживання з боку останнього своїми процесуальними правами. Уповноважені посадові особи боржника, провівши утримання та перерахування до бюджету відповідних податкових платежів із стягнутих на користь позивача сум коштів (у розмірі 19,5%, або 233575,52 грн.) фактично перерахували на рахунок стягувача 964247,68 грн., тоді як безпідставно заявили до повернення 1197823,3 грн. Вимога про поворот виконання рішення висунута боржником усупереч висновків Верховного Суду у постанові від 27.09.2022 у справі №826/18139/14, в якій визнано право на ці кошти за позивачем. Відтак, задоволення заяви про поворот виконання рішення суду призведе до порушення законних прав позивача. Також вважає, що суми, стягнені на користь позивача згідно скасованих рішень судів першої та апеляційної інстанцій є коштами із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також випливають з трудових відносин. Доказів надання позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, які слугували скасуванню рішень судів, постановлених на користь позивача, відповідач не надав. Відтак, підстави для повороту виконання зазначених рішень судових інстанцій відсутні.
Заявник (представник відповідача 1) у судовому засіданні заяву про поворот виконання судового рішення підтримала, просила її задовольнити.
Позивач у судовому засіданні проти заяви про поворот виконання рішення суду заперечив, з підстав наведених у запереченнях, просив відмовити в заяві про поворот виконання рішення у даній справі.
Відповідно до положень частини 9 статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши заяву про поворот виконання судового рішення, заслухавши пояснення заявника та позивача, дослідивши матеріали справи, судом вказує наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Підстави та порядок повороту виконання судових рішень визначено ст. 380 КАС України
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Відповідно до ч. 7 ст. 380 КАС України якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Враховуючи наведене, суди на забезпечення такої гарантії як відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Разом з цим, ч.1 ст.381 КАС України передбачено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
На підставі системного аналізу приписів наведених вище нормативно-правових актів можна дійти висновку, що не допускається поворот виконання судових рішень (за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах) за вимогами про: 1) відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів (соціальної допомоги тощо) з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; 3) присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання (наприклад, грошового утримання судді у відставці) у відносинах публічної служби.
Тобто, якщо особа добросовісно одержала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі.
Суд зауважує, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо рішення суду стало результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача). Якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання.
Така ж правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 2а-9320/11/0308, від 22.08.2019 у справі № 9557/10/1570, від 24.09.2020 у справі №818/678/17.
Відтак, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Тобто, самої лише обставини щодо скасування судового рішення на підставі якого виплачено позивачу грошове забезпечення є не достатнім та не є підставою для застосування приписів ст. ст. 380, 381 КАС України.
Разом з цим, суд зазначає, що заявником до суду не подано доказів того, що скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами стосовно виплати грошового забезпечення за період з 06.09.2017 по 11.12.2020.
Також суд, у силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31.07.2020 у справі № 757/34139/18-ц, від 12.02.2020 у справі № 369/7704/18, від 08.04.2020 у справі № 760/408/19.
У вказаних постановах Верховний Суд дійшов висновку про те, що чинне законодавство не допускає повороту виконання рішення суду у разі скасування судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин. Для цієї категорії справ немає значення, в якому порядку ухвалене те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення.
Таким чином, у спірних правовідносинах судом не встановлено факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, які призвели до безпідставного стягнення на його користь суми грошового забезпечення, а тому підстави для повороту виконання судового рішення - відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 243, 248, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Закарпатської обласної прокуратури про поворот виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно статті 256 КАС України, негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 21.05.2024 року.