про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції
21 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/30244/23
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Ухвалами суду від 31 жовтня 2023 року відкрито спрощене провадження у справі та від 26 квітня 2024 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14 травня 2024 року із повідомленням учасників справи, яке відкладено на 28 травня 2024 року.
20 травня 2024 року представник Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у Системі Електронний суд.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Відповідно до пункту 58 Перехідних положень цього Положення підсистеми (модулі) ЄСІТС, указані в розділі ІІІ цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
Відповідно до пункту 45 Положення № 1845/0/15-21 підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів; у приміщенні іншого суду - за допомогою технічних засобів суду; в установі попереднього ув'язнення, установі виконання покарань або медичному закладі - за допомогою технічних засобів, наявних у відповідній установі.
Згідно пункту 46 Положення № 1845/0/15-21 за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до пунктів 49 - 50 Положення № 1845/0/15-21 для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку. Суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).
У Житомирському окружному адміністративному суді наявна технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (https://vkz.court.gov.ua/).
У той же час, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України та приписів Положення № 1845/0/15-21 ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Виходячи з вищевикладеного, з метою дотримання процесуальних прав та обов'язків учасників справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області є обґрунтованим, а тому розгляд справи слід призначити в режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 195, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольнити.
Провести судове засідання 28 травня 2024 року о 15:00 в режимі відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
Роз'яснити представнику Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис