21 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/25997/22
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 29.07.2022 "29.07.22 МВС запит скарга 14.02.22";
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 розглянути запит від 29.07.2022 "29.07.22 МВС запит скарга 14.02.22".
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 29.07.2022 звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із запитом на інформацію "29.07.22 МВС запит скарга 14.02.22", в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" просив надати необхідну інформацію. Однак, жодної відповіді на вказане звернення, у встановлений Законом строк, відповідачем не надано. Вважаючи бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів їх необгрунтованості та безпідставності. Зауважив, що у зв'язку з переформатуванням роботи працівників апарату МВС України в умовах дії режиму воєнного стану, а також з огляду на виконання відповідачем насамперед завдань, спрямованих на захист територіальної цілісності та суверенітету України, існували поважні причини ненадання МВС відповіді на скаргу позивача від 14.02.2022.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
29.07.2022 позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із запитом на інформацію "29.07.22 МВС запит скарга 14.02.22", в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" просив надати:
- інформацію про результати розгляду скарги від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua. ;
- копію доказів, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на скаргу від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua. та адресу заявника;
- відомості про осіб, які розглядали скаргу від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua.
Однак, жодної відповіді на вказане звернення, у встановлений Законом строк, відповідачем не надано.
Вважаючи, що відповідач протиправно не розглянув запит на інформацію та не надав запитуваної інформації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02.10.1996 (далі - Закон № 393/96-ВР)
Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Частиною 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР встановлено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Приписами частини 1 статті 14 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Статтею 12 Закону № 393/96-ВР визначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Як вже зазначалося, 29.07.2022 позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із запитом на інформацію "29.07.22 МВС запит скарга 14.02.22", в якому на підставі і в порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації" просив надати:
- інформацію про результати розгляду скарги від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua.;
- копію доказів, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на скаргу від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua. та адресу заявника;
- відомості про осіб, які розглядали скаргу від 14.02.22, направленої на електронну адресу Міністерства внутрішніх справ України mvsinfo@mvsinfo@.gov.ua, pgmia@mvs.gov.ua.
Однак, жодної відповіді на вказане звернення, у встановлений Законом строк, відповідачем не надано.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що у листі від 08.08.2022 №21969/19/16-2022 зазначено наступну інформацію:
«18.02.2022 було направлено запит структурним підрозділам апарату МВС щодо підтвердження використання в службовій діяльності зазначеної в запиті електронної поштової адреси mvsinfoiwjnvsinjo.gov.ua. За отриманою інформацією вказана електронна адреса востаннє використовувалася 14 квітня 2016 року та з того часу не використовуються в Міністерстві внутрішніх справ України. Зважаючи на викладене було направлено заявку до адміністратора домену gov. uа про видалення доменного імені mvsinfo.gov.ua. Станом на теперішній час запис видалено. Також зазначаємо, що скринька UyzM(a)J.ua можливо була створена не визначеною приватною особою тому інформація щодо її користувача відсутня. За необхідності пропонуємо звернутись до власника вказаного ресурсу. Звертаємо увагу, що офіційні електронні поштові адреси МВС, які використовуються для інформаційного обміну, оприлюднюються на офіційному відомчому вебпорталі МВС України за інтернет адресою http://mvs.gov.ua. При цьому просимо взяти до уваги, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та пов'язаними з цим обставинами об'єктивного характеру відповідь на скаргу не направлялась.»
Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження направлення позивачу відповіді від 08.08.2022 №21969/19/16-2022 на його запит в строки, визначені законодавством, та докази отримання позивачем вказаної відповіді до матеріалів справи не надано.
Отже, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання вимог чинного законодавства щодо повідомлення позивача про наслідки розгляду його запиту, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду такого запиту.
Разом з тим, ознайомившись із змістом листа Міністерства внутрішніх справ України від 08.08.2022 №21969/19/16-2022, суд зазначає, що згідно інформації в зазначеному листі відповідачем не надано відповіді на питання, поставлені в запиті позивача від 29.07.2022.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Здійснивши аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності стосовно ненадання відповіді на інформаційний запит позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку з відсутністю судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ: 00032684) про визнання бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання інформації на запит ОСОБА_1 від 29.07.2022.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути запит ОСОБА_1 від 29.07.2022, в установленому законом порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 травня 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович