Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
21 травня 2024 року Справа №200/3070/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2022 по 04.10.2022, з 14.10.2022 по 02.11.2022, з 10.02.2023 по 14.02.2023, з 17.02.2023 по 14.03.2023 та з 05.05.2023 по 12.05.2023 та за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 28.08.2022 по 04.10.2022, з 14.10.2022 по 02.11.2022, з 10.02.2023 по 14.02.2023, з 17.02.2023 по 14.03.2023 та з 05.05.2023 по 12.05.2023, та за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому до вимог щодо заробітної плати, які виникли до 19 липня 2022 року, відповідно до правового висновку, наведеного у пунктах 29, 33 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22, а також у пунктах 21-22 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, має бути застосована частина друга статті 233 КЗпП у редакції, чинній до 19 липня 2022 року.
Позивачем оскаржується бездіяльність відповідача з приводу не нарахування та невиплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за період з 28.08.2022 по 04.10.2022, з 14.10.2022 по 02.11.2022, з 10.02.2023 по 14.02.2023, з 17.02.2023 по 14.03.2023 та з 05.05.2023 по 12.05.2023, та за період відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, рекомендованої довідкою ВЛК від 13.03.2023 тобто по 27.05.2023.
Суд також враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Тобто тримісячний строк звернення до суду з даним позовом розпочався 01.07.2023 та закінчився 01.10.2023.
Крім вказаного суд враховує, що відповідь про відрахування позивача зі списків особового складу з 11.07.2023 надавалась відповідачем листом від 14.10.2023, про що адвокат не заперечує.
Також суд враховує інформацію, що викладена в листі відповідача від 13.01.2024 де також зазначено про виключення позивача зі списків особового складу з 11.07.2023.
До суду із даним позовом представник позивача звернувся 17.05.2024.
Отже, вказане свідчить про пропуск позивачем процесуального строку на звернення до суду.
Суд зауважує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Представником позивача заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом, де підставою поважності причин пропущеного строку звернення до суду вказано наступне.
Позивач проходив службу у військовий частині НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з документів, доданих до позову. Також у клопотанні наголошено, що позивач проходив довготривале лікування, що також підтверджується виписками про стаціонарне лікування, доданими до позову.
Відтак, позивач, як військовослужбовець, втратив можливість вільно переміщуватись територією України та не мав можливості своєчасно скористатись правовою допомогою, оскільки не міг покинути територію військової частини та за обставинами здоров'я, а тому, враховуючи поважність зазначених обставин, Позивач має право на поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом його прав.
Суд приймає до уваги довготривалий термін перебування позивача на лікуванні, проте наголошує, що згідно доданих до позовної заяви документів позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 28.08.2022 по 04.10.2022, з 14.10.2022 по 02.11.2022, з 10.02.2023 по 14.02.2023, з 17.02.2023 по 14.03.2023 та з 05.05.2023 по 12.05.2023.
Зі списків особового складу позивач виключений з 11.07.2024, про що представнику позивача надавались відповіді від 14.10.2023 та 13.01.2024 та як зазначено судом вище до суду із даним позовом звернувся 17.05.2024.
З огляду на встановлені обставини в даній позовні заяві, а саме тривалий перебіг часу між фактичним моментом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та поданням даної позовної заяви до суду, суд дійшов висновку, що представником позивача не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, що унеможливлює вирішення питання про поновлення останнього.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши про причини, які унеможливили своєчасно звернутись до суду із даним позовом після ознайомлення позивача із наказом про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , додавши докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 123, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням причин, які унеможливили своєчасне звернення до суду із даним позовом у період після ознайомлення позивача із наказом про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , додавши відповідні докази.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк