Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 травня 2024 року Справа №200/2817/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 13 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/2817/24.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
Відстрочено сплату судового збору за подання позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, до винесення рішення у справі.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
20 травня 2024 року відповідач надав до суду клопотання про витребування додаткових доказів у представника позивача, а саме: доказів відсутності факту смерті позивача.
Також відповідач просив постановити ухвалу про обов'язковість особистої участі позивача у судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції.
На обґрунтування зазначеного вище клопотання відповідач вказав, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.12.2017 № 1419116076 місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 (який на даний час є тимчасово окупованою територією). Згідно із позовною заявою від 07.05.2024 місцем реєстрації позивача є: АДРЕСА_2 (який на даний час є тимчасово окупованою територією). Позовна заява подана до суду через підсистему “Електронний суд” представником Позивача - адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадієвичем. Виплату пенсії позивачу припинено з 01.04.2024. Ураховуючи наслідки воєнних дій на території Донецької області, є сумніви що позивач помер, при цьому Головне управління не може підтвердити або спростувати факт смерті позивача.
Розглянувши вказане вище клопотання відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Так, в заяві відповідача наведені загальновідомі обставини щодо наслідків триваючої широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України. Водночас відповідач не наводить жодних фактів, які б стосувалися саме позивачки, крім того, що її місце проживання зареєстровано на тимчасово окупованій території України.
Крім того, відповідно до частини першої статті 80 КАС учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною другою статті 80 КАС встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не відповідає вимогам, встановленим статтею 80 КАС, оскільки в ньому не вказані всі відомості, зазначення яких вимагають положення частини другої цієї статті.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в клопотанні не зазначило заходи, які воно самостійно вжило для отримання доказів, які просить витребувати, не надало докази вжиття таких заходів та не повідомило про причини неможливості самостійного їх отримання.
Суд звертає увагу відповідача суб'єкта владних повноважень на приписи частини п'ятої статті 77 КАС, згідно з якою суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
До позовної заяви додані докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення її прав.
Зважаючи на приписи частини п'ятої статті 77 КАС, суд не може застосовувати інститут витребування доказів для з'ясування у позивача (її представника) інформації щодо реєстрації факту її смерті.
Суд наголошує, що в умовах воєнного стану покладання на особу, яка потребує судового захисту, додаткових обов'язків, які не передбачені процесуальним законом, як-то доведення факту того, що така особа є живою, не відповідає принципу верховенства права та може призвести до порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод права на доступ до суду.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про витребування доказів у представника позивача.
Щодо клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін з обов'язковою особистою участю позивачки у судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції, суд зазначає таке.
Справа, що розглядається, в розумінні статті 12 КАС є справою незначної складності.
Крім того, позовні вимоги відповідають приписам п. 2 частини першої статті 263 КАС, згідно з якими суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Письмові докази, необхідні для всебічного та повного з'ясування обставин у справі, надаються сторонами разом з заявами по суті справи.
Більш того участь особи в судовому засіданні є її правом, а не обов'язком, що передбачено статтею 44 КАС.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не підлягає задоволенню.
Стаття 263 КАС передбачає розгляд справи такої категорії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що не передбачає проведення судового засідання, а тому клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про участь позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції також не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 79, 80, 195, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування доказів у справі та розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в режимі відеоконференції з обов'язковою участю позивача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Направлення даної ухвали суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна