14 травня 2024 р.Справа № 160/10138/24
Дніпропетровського окружного адміністративного суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/10138/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
18.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати боргу по пенсії згідно з рішенням суду по справі №160/12029/19 ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити заборгованість по пенсії з урахуванням Закону України №4668 від 15.02.2022, про щорічну індексацію пенсії, ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ, перераховуючи її щорічно до повної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення. З 01.01.2016 позивачу було перераховано пенсію, однак, з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач звернувся до відповідача з проханням нарахувати пенсію з розрахунку 86%, але відповідач відмовив у такому нарахуванні. Не погодившись з висновками відповідача, позивач звернувся до суду з позовом, який рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19 задоволено повністю та, зокрема, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити належну пенсію. Після набрання рішенням суду законної сили позивач став отримувати належну пенсію, проте, заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.01.2016 по 21.01.2020 в сумі 53613,78 грн, яку нарахував відповідач, позивачу сплачена не була. Листом №22141-22065/С-02/8-0400/20 від 11.11.2020 відповідач роз'яснив, що виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Позивач звернувся до відповідача за роз'ясненням щодо виплати заборгованості з пенсії. Листом №24798-15153/С-01/8-0400/21 від 28.07.2021 позивачу повідомлено про те, що в рішенні суду немає пояснення щодо розміру пенсійних виплат. Позивач звернувся до суду (Суддя Жукова Є.О.) з заявою щодо роз'яснення судового рішення, на що отримав ухвалу суду, в якій зазначено, що рішення суду прийнято на користь позивача і пояснень не потребує, а в роз'ясненні рішення суду було відмовлено. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/19043/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022, відповідача, зокрема, зобов'язано провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням 86% щомісячного грошового утримання з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач наголошує, що колегією суддів також було встановлено наявність підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2016, виходячи з 86% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджено рішенням суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19. Відтак, позивач вважає невиконання рішення суду з виплати останньому нарахованих коштів протиправним та таким, що порушує норми національного та міжнародного законодавства. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
30.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №6082/24ел), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС, задоволено.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015, ст. ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» від 09.03.2006 №268 протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015, ст. ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України» від 09.03.2006 №268 з 01.01.2016.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 21.01.2020.
27.10.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про нарахування та виплату заборгованості з пенсійних виплат, яка утворилася з 01.01.2016 по 21.01.2020 (момент набрання рішенням суду у справі №160/12029/19 законної сили).
Листом «Про надання відповіді» №22141-22065/С-02/8-0400/20 від 11.11.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування рішення суду, буде виплачуватись відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 (далі - Постанова №649), після взяття судових рішень на облік в окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Доплата за період з 01.01.2016 по 20.01.2020 становить 53613,78 грн, яка облікована в Реєстрі судових рішень відповідно до Постанови №649. Додатково повідомлено, що виплата заборгованості за рішенням суду, винесеного на користь позивача, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
07.06.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про виплату заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.01.2016 по 21.01.2020.
Листом «Про надання відповіді» від 02.07.2021 №21144-16271/С-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу про те, що різниця між розміром пенсії, визначеним відповідно до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування рішення суду, буде виплачуватись відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 (далі - Постанова №649), після взяття судових рішень на облік в окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Доплата за період з 01.01.2016 по 20.01.2020 становить 53613,78 грн, яка облікована в Реєстрі судових рішень відповідно до Постанови №649. Додатково повідомлено, що виплата заборгованості за рішенням суду, винесеного на користь позивача, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
01.07.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питань пенсійного забезпечення.
Листом «Про надання відповіді» від 28.07.2021 №24798-19153/С-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало позивачу роз'яснення щодо його пенсійних виплат.
12.07.2021 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №160/12029/19 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 р. у справі №160/12029/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру ОВС, відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/19043/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про безпідставне повернення до виплат пенсії у вигляді 70% від всіх виплат, встановивши остаточно пенсійну виплату ОСОБА_1 у вигляді 86% від усіх виплат поліцейського, який перебуває на відповідній посаді.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням 86% щомісячного грошового утримання з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 17.11.2022.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 у справі №160/19043/21 залишено без змін.
09.02.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою з питань пенсійного забезпечення.
Листом «Про розгляд звернення» від 24.03.2023 №11651-4910/С-01/8-0400/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачу про те, що рішенням суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 82% відповідних сум грошового забезпечення, тому позивачу пенсія була обчислена за умовами статті 13 Закону №2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Враховуючи зазначене, перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії.
13.06.2023 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою з питань пенсійного забезпечення.
Листом від 11.07.2023 №26585-26638/С-03/8-2800/23 Пенсійний фонд України повідомив позивачу про те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №160/12029/19 її розмір не призвів до збільшення, доплата пенсії відсутня.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Положеннями п. п. 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлення бюджетних призначень або з їх перевищенню всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджень бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Водночас, позивачу повідомлено, що виплата заборгованості за рішенням суду, винесеного на користь позивача, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 звернув увагу на те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського Суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43 рішення).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 та від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19.
Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому, позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного рішення суду порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання рішення суду, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом судового розгляду в іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого рішення суду.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 21.12.2020 у справі №440/1810/19.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що позивач не позбавлений права подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, в порядку статті 383 КАС України.
Крім того, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Закрити провадження в адміністративній справі №160/10138/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в порядку ст. ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №160/12029/19.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складено 14.05.2024.
Суддя О.В. Царікова