Справа № 991/3920/24
Провадження 1-кс/991/3957/24
16 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність відповідальних осіб органу досудового розслідування стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 14.03.2024,
08.05.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність відповідальних осіб органу досудового розслідування стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 14.03.2024.
Скарга обґрунтована тим, що 14.03.2024 ОСОБА_3 звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 28, 191, 209, 255, 364, 366-2, 368, 369 КК України, вчинені, за його доводами, посадовими особами органів державної влади (категорії А) Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України.
28.03.2024 на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 надійшла відповідь САП №07/4-р від 26.03.2024, у якій зазначалось, що заяву від 14.03.2024 скеровано для розгляду по суті до Національного антикорупційного бюро України.
01.04.2024 адвокатом ОСОБА_4 на адресу Національного антикорупційного бюро України було направлено адвокатський запит №01/6 з проханням надати інформацію про результати розгляду заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину ( в порядку ст. 214 КПК України), яку направлено САП на адресу НАБУ 28.03.2024.
17.04.2024 на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 надійшов лист-відповідь №112-296/10758 від 17.04.2024, яким повідомлено, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 детективами Національного бюро не встановлено достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Отже, як зауважено адвокатом, всупереч положенням ст. 214 КПК України, даних про те, що заява від 14.03.2024 внесена до ЄРДР ОСОБА_3 та його захисник не отримали. Тож на переконання скаржника та його представника відповідальними особами органу досудового розслідування вчинено бездіяльність, що стало підставою звернення із скаргою до слідчого судді відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України.
У своїй скарзі представник скаржника просить: 1) поновити скаржнику строки на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування; 2) зобов'язати відповідальну особу органу досудового розслідування відповідно до вимог ст. 214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні дані за заявою ОСОБА_3 від 14.03.2024 та розпочати досудове розслідування; 3) надати через 24 години з моменту внесення таких відомостей ОСОБА_3 та його адвокату ОСОБА_4 витяг з ЄРДР.
Судове засідання призначене на 16.05.2024 на 09 год 50 хв, про що належним чином повідомлено учасників.
14.05.2024 від адвоката ОСОБА_4 до суду надійшла заява, в якій вона просить розгляд скарги проводити без участі сторін, подану скаргу підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Представник Національного антикорупційного бюро України у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про розгляд.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представника НАБУ та заявників скарги, з огляду на наявність від них відповідної заяви.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частино 4 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України визначено перелік кримінальних правопорушень, які підслідні детективам Національного антикорупційного бюро України.
Так, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, за наявності визначених умов.
Як вбачається із матеріалів скарги, 14.03.2024 ОСОБА_3 звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 28, 191, 209, 255, 364, 366-2, 368, 369 КК України, вчинені, за його доводами, посадовими особами органів державної влади (категорії А) Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України.
У відповідь на вказану заяву, листом від 26.03.2024 (вих.№07/4-100 вих-24) в.о. начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 повідомлено, що заяву ОСОБА_3 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами органів державної влади направлено для розгляду по суті до Національного антикорупційного бюро України.
У подальшому, 17.04.2024 у відповідь на адвокатський запит, на електронну адресу адвоката ОСОБА_4 надійшов лист від Національного антикорупційного бюро України за підписом т.в.о. керівника управління комунікацій та зовнішніх зв'язків ОСОБА_6 (вих.№112-296/10758 від 17.04.2024). У вказаному листі адвоката повідомлено про те, що до Національного антикорупційного бюро України листом зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 26.03.2024 №07/4-100вих-24 надійшла заява ОСОБА_7 , зареєстрована 27.03.2024 за вх. №004/7036-00, щодо можливих протиправних дій окремих посадових осіб органів державної влади. За результатами розгляду заяви ОСОБА_7 детективами Національного бюро не встановлено достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
Проте заявники не погоджуються з такою позицією органу досудового розслідування, що стало підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Поряд з цим, у своїй скарзі представник скаржника адвокат ОСОБА_4 просить поновити строк на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, з системного аналізу положень норм ч. 1 ст. 214, ч. 1 ст. 304 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, є предметом оскарження в порядку ст. 303 КПК України, та полягає у невнесенні відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Таким чином, виходячи з правил обрахування процесуальних строків, передбачених ч. 2 ст. 115 КПК України, бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні ним процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у строк, визначений годинами, є вчиненою з моменту спливу даного процесуального строку, в даному випадку з моменту закінчення останньої хвилини останньої години 24-годинного строку після отримання відповідної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги,14.03.2024 ОСОБА_3 звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із заявою про кримінальні правопорушення. Вказана заява була надіслана засобами поштового зв'язку 14.03.2024 та отримана уповноваженою особою 16.03.2024, що підтверджується ідентифікатором поштового відправлення за номером 0405050129578.
Поряд з цим, слідчий суддя враховує те, що така заява була в подальшому скерована для розгляду по суті до Національного антикорупційного бюро України, про що повідомлено адвоката листом в.о. начальника четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 26.03.2024 (вих.№07/4-100 вих-24)
З наданих до суду матеріалів вбачається, що заява ОСОБА_3 від 14.03.2024 надійшла до Національного антикорупційного бюро України та зареєстрована 27.03.2024 за №004/7036-00.
Водночас про результати розгляду заяви від 14.03.2024, адвокат дізналась 17.04.2024, отримавши у відповідь на адвокатський запит на електронну адресу лист від Національного антикорупційного бюро України за підписом т.в.о. керівника управління комунікацій та зовнішніх зв'язків ОСОБА_6 (вих.№112-296/10758 від 17.04.2024).
Зі скаргою до суду адвокат ОСОБА_4 звернулась лише 06.05.2024, про що зазначено нею у самій скарзі та окрім того стверджується відомостями відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 0405050128962, що зазначений на поштовому конверті, відповідно до якого відправлення прийняте поштовим відділенням саме 06.05.2024.
У прохальній частині скарги наявне клопотання про поновлення строку на оскарження бездіяльності органу досудового розслідування та в той же час будь-якого обґрунтування причин пропуску такого строку скарга не містить.
Натомість адвокат у поданій скарзі жодним чином не аргументує поважності причини пропуску строку.
До того ж адвокатом жодним чином не обґрунтовано чому зі скаргою до суду вона звернулась лише через 20 днів після отримання відповіді від Національного бюро (17.04.2024) та які причини заважали їй звернутися з такою скаргою раніше.
Таким чином суд позбавлений можливості перевірити наявність та відповідно оцінити поважність таких причин.
Окрім того, адвокатом до скарги додано копію конверту, де адресатом зазначено Вищий антикорупційний суд із відбитком поштового штемпелю від 23.04.2024. Така копія конверту завірена підписом секретаря судового засідання ОСОБА_8 . Поряд з цим жодних відомостей про те, що це за конверт, яке він має значення для розгляду даної скарги, у якій справі було подано оригінал такого конверту - матеріали скарги не містить та адвокатом таких відомостей у скарзі не зазначено.
Слід зауважити, що слідчим суддею було призначене судове засідання у даній справі з метою з'ясування позиції захисника, надання можливості заявникам скарги довести обставини, зазначені ними у скарзі та надати на підтвердження своїх доводів додаткові матеріали.
Проте заявники до суду не з'явились, надали заяву про розгляд скарги без участі сторін.
Засада диспозитивності, серед іншого, передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (ч. 2 ст. 26 КПК України).
Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст. 116 КПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи те, що скаржником ОСОБА_3 та його представником ОСОБА_4 не наведено будь-яких причин, які позбавили їх можливості подати скаргу до слідчого судді у визначені законом строки, суд позбавлений можливості оцінити їх поважність.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Таким чином слідчим суддею встановлено, що адвокатом ОСОБА_4 пропущено строк на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та поряд з цим із наданих адвокатом матеріалів суд не вбачає підстав для поновлення такого строку.
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у своєму рішенні від 29.11.2019 (справа №991/484/19, провадження №1-кс/991/196/19) зазначила, що у випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен закрити провадження по вказаній скарзі - за аналогією з висновком щодо застосування норми права, викладеному в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18.
За таких обставин, слідуючи наведеній аналогії, слідчий суддя приходить до висновку, що провадження за скаргою адвоката підлягає закриттю.
Керуючись статтями 9, 115-117, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у поновленні строку на оскарження бездіяльності відповідальних осіб органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 14.03.2024, а провадження за скаргою представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 ,закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1