Постанова від 15.05.2024 по справі 538/210/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/210/24 Номер провадження 22-ц/814/2021/24Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

секретаря: Дороженка Р.Г.,

за участю представника заявника адвоката Савинського О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Савинського Олександра Григоровича на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2024 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (перебування особи на утриманні), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року адвокат Савинський О.Г. звернувся в інтересах заявника до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив суд встановити факт перебування пасинка ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_1 , який призваний до лав Збройних Сил України.

В обґрунтування заяви зазначав, що він перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 з 29.12.2023 року. Разом з ними проживають їх спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та пасинок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 батько пасинка ОСОБА_3 - ОСОБА_7 загинув.

З огляду на загибель рідного батька, перебування дружини в декретній відпустці та з метою розповсюдження на пасинка соціальних пільг, гарантій та компенсацій наданих Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано недоведеністю заявлених вимог.

Не погодившись з рішенням суду адвокат Савинський О.Г. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення заяви про встановлення факту.

Вказує, що свідоцтво про смерть ОСОБА_3 яке з технічних проблем не загрузилося, не спростовує факт загибелі особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) перебувають у шлюбі з 29.12.2023 року, від якого мають малолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від першого шлюбу ОСОБА_8 має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідки Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області № 338 від 29.12.2023 року вбачається, що сім'я проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги, заявник вказував, що ОСОБА_6 , є дитиною від першого шлюбу його дружини, з якою він уклав шлюб. З цього часу вони з пасинком проживають разом і всі витрати на пасинка вони несли і продовжують нести разом із дружиною. Його дружина перебуває в соціальній відпустці по догляду за їх спільною дитиною до досягнення трирічного віку.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд дійшов висновку про відсутність доказів щодо наявності у неповнолітньої дитини рідних діда, баби або неможливості ними утримувати дитину, відсутність свідоцтва про смерть батька дитини та доказів щодо матеріального стану як заявника, так і матері дитини.

Однак, колегія суддів не погоджується з цими висновками суду з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї", членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.

У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і встановлення факту перебування на утриманні пасинка йому необхідно для забезпечення останнього соціальними пільгами, гарантіями та компенсаціями, визначеними Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, в ст.14 названого Закону визначені пільги військовослужбовцям та членам їх сімей. Зокрема, члени сімей військовослужбовців мають право на безоплатний проїзд залізничним, повітряним, водним та автомобільним (за винятком таксі) транспортом:

1) від місця проживання до місця проходження військової служби військовослужбовця у зв'язку з його переведенням;

2) до місця проведення відпустки військовослужбовцем в межах України;

3) при звільненні військовослужбовця з військової служби, а також у разі загибелі (смерті) військовослужбовця - до обраного місця проживання в межах України;

4) мають право на безоплатне перевезення до 20 тонн особистого майна в контейнерах залізничним транспортом, а там, де такого виду транспорту немає, - іншими видами транспорту (за винятком повітряного).

Пасинок ОСОБА_6 постійно мешкає в сім'ї заявника, утримується за рахунок заробітної плати, яку отримує ОСОБА_1 , з яким має спільний побут.

Так, про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Також доведено належними доказами факт смерті батька пасинка - ОСОБА_3 , а твердження районного суду про відсутність свідоцтва про смерть батька дитини спростовується матеріалами справи (а.с. 35).

Поряд з цим, колегія суддів виходить з того, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

ОСОБА_1 перебуваючи у шлюбі з громадянкою ОСОБА_8 має право на участь у вихованні пасинка, проживаючи з ним однією сім'єю та утримуючи його. При цьому відомостей про те, що інші родичі ОСОБА_3 здатні його належно утримувати,- відсутні.

На підставі наведеного, колегія суддів, вбачаючи, що ОСОБА_1 з пасинком мешкає однією сім'єю, мають спільний побут та взаємні права й обов'язки, прийшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Савинського Олександра Григоровича задовольнити

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 лютого 2024 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Заяву адвоката Савинського Олександра Григоровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт перебування пасинка ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2024 року.

Судді : О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна

Попередній документ
119172389
Наступний документ
119172391
Інформація про рішення:
№ рішення: 119172390
№ справи: 538/210/24
Дата рішення: 15.05.2024
Дата публікації: 27.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Полтавський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.05.2024)
Результат розгляду: змінено
Дата надходження: 09.02.2024
Розклад засідань:
27.02.2024 10:00 Лохвицький районний суд Полтавської області
15.05.2024 09:00 Полтавський апеляційний суд