Справа № 554/371/21 Номер провадження 33/814/1/24Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
20 травня 2024 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Старчик Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка С.М., на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 26 березня 2021 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 454 гривні судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 14 січня 2021 року приблизно об 11 годині 10 хвилин по вул. Європейській, 187-А в м. Полтава, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п.п.12.1, п.13.1 ПДР України не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з транспортним засобом «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , який рухався попереду, й унаслідок ДТП цим транспортним засобам спричинено механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі адвокат Овчаренко С.М. просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 26 березня 2021 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: ОСОБА_1 не порушував вимоги ПДР України, в тому числі п.12.1, 13.1, оскільки рухався у правій смузі руху, а водій автомобіля «SEAT Leon» ОСОБА_2 , яка різко змінила напрямок свого руху та з лівої смуги почала маневр праворуч, не надавши перевагу в русі автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», чим порушила приписи п.п.1.3, 1.4, 10.1, 10.3, 10.4 ПДР України; за умови руху автомобіля «SEAT Leon» у правій смузі, він не зміг би розташовуватись після зіткнення в положенні, зафіксованому на фотознімках; ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, визначені в ст.268 КУпАП, та не надано можливості їх реалізувати при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема: знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, хоча ОСОБА_1 на місці ДТП заявляв про необхідність залучення йому адвоката, з приводу чого наявний запис у протоколі; протокол складено з порушенням норм процесуального закону, оскільки в ньому не вказано свідків та потерпілих, які були на місці події. Водночас адвокат посилається на те, що місцевий суд: не дослідив матеріали провадження в повному обсязі; в судовому засіданні не допитав як потерпілих та свідків; належним чином не повідомив його (апелянта) та ОСОБА_1 про місце й час розгляду справи, призначеного на 26 березня 2021 року.
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його представника - адвоката Овчаренка С.М.
Суд апеляційної інстанції дослідив і перевірив матеріали провадження, дав оцінку доводам апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до вимог п.12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 13.1 ПДР України унормовано, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - порушення ним як учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №192020 14 січня 2021 року приблизно об 11 годині 10 хвилин по вул. Європейській, 187-А в м. Полтава ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п.п.12.1, п.13.1 ПДР України не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з транспортним засобом «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалась попереду, й унаслідок ДТП цим транспортним засобам спричинено механічні пошкодження (а.с.1).
Факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , за наведених вище обставин, його зіткнення з автомобілем «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у результаті чого ці транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в апеляційній скарзі не оспорюється та підтверджується сукупністю доказів по справі, яким судом першої інстанції надана правильна юридична оцінка.
Проте доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень приписів ПДР України та його невинуватість у вчиненні ДТП позбавлені підстав.
Зі змісту схеми місця ДТП і долучених до справи фотознімків від 14 січня 2021 року вбачається, що після зіткнення автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , був розташований у правій смузі руху перед поворотом праворуч позаду автомобіля «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , під гострим кутом до нього. У момент ДТП автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , своєю передньою частиною контактував із задньою правою частиною автомобіля «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 (крайньою задньою ділянкою крила й бампера), положення якого було спрямовано в напрямку повороту праворуч (а.с.2, 5-6, 43-47).
Характер же механічних пошкоджень транспортних засобів, обставини їх контактування та взаємного розташування, розмірні характеристики події, свідчать про те, що водій автомобіля «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , перебував на стадії закінчення маневру праворуч, проїхав тривалу відстань, натомість водій автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , наздогнав автомобіль потерпілої та вчинив із ним зіткнення, не врахувавши дорожню обстановку, не обравши безпечну швидкість руху та не дотримавшись безпечної дистанції, що і знаходилось у прямому причинному зв'язку з виникненням ДТП.
У суді апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_2 підтвердила те, що вона рухалась у крайньому правому ряду, розташувалась якомога правіше до меж проїзної частини, після чого увімкнула правий показчик поворота і повернула праворуч до закладу «McDonald's». ДТП сталось коли вона вже фактично повернула до закладу, водій «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду (по нашаруванню снігу), в'їхав у задню праву частину її автомобіля, що повністю відповідає даним схеми місця ДТП і фотознімків. Не встановлено судом апеляційної інстанції й підстав для безпідставної обмови ОСОБА_2 особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Натомість, версія ОСОБА_1 та доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 різко змінила напрямок свого руху та з лівої смуги руху почала поворот праворуч, не надавши перевагу в русі автомобілю «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», є неспроможними та спростовуються наведеними вище доказами, з яких установлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Sprinter 316 CDI», в'їхав передньою частиною свого автомобіля в праву задню частину автомобіля потерпілої (крайню задню ділянку крила й бампера) під гострим кутом. Тобто це підтверджує те, що потерпіла перебувала вже в стадії завершення маневру праворуч із правої смуги руху. За висунутою ОСОБА_1 версією, наведений ним механізм і розвиток обставин ДТП є неможливим, а контактування транспортних засобів, з його слів, відбувалось би із частинами автомобіля «SEAT Leon», н.з. НОМЕР_2 , розташованими більше по середині чи попереду, але не із задньою частиною, що має місце в досліджуваній ситуації.
Таким чином, ОСОБА_1 було порушено вимоги п.п.12.1, п.13.1 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням ДТП, Так, причиною ДТП було невиконання ОСОБА_1 цих вимог ПДР України, для виконання яких у нього не було перешкод, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Отже, зазначені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Об'єктивних обставин, які були би підставами для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними, не встановлено.
Що стосується тверджень апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено інформації про свідків, то вони є безпідставними, оскільки відомості про свідків у протоколі не зазначались із огляду на їх відсутність.
Водночас відсутність у протоколі даних щодо потерпілої саме по собі не є тим істотним порушенням вимог закону, яке би свідчило про недопустимість цього протоколу як доказу чи вплинуло на правильність прийнятої місцевим судом постанови.
Усупереч доводам апелянта, ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, засвідченого підписом ОСОБА_1 у відповідній графі, й технічного носія інформації, на якому записано відеозаписи з боді-камер поліції. Перевіркою матеріалів справи не встановлено обставин, що свідчили би про те, що поліцією було вчинено будь-які дії з приводу перешкоджання ОСОБА_1 скористатись його правами. Навпаки, відповідно до відеофіксації ОСОБА_1 на місці події за власним бажанням та в спосіб, який уважав за необхідне, отримував юридичну допомогу в телефонному режимі.
Окрім того, що стосується наведених вище аргументів апелянта про реалізацію його прав, а також тверджень, які зводяться до здійснення розгляду справи без його та представника участі, то можливість реалізації прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, у тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 та його представнику було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористалися як, на їх думку, було потрібним.
За таких обставин, доводи та підстави, з яких ставиться питання про закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст.124 КУпАП, яке є найменш суворим, відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, є законним, справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та сприятиме меті адміністративного стягнення.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що місцевий суд у мотивувальній частині постанови допустив технічну описку при зазначенні прізвища потерпілої. Ця описка може бути виправлена судом першої інстанціїї за власною ініціативою або за заявою учасника провадження чи іншої заінтересованої особи, та не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Овчаренка С.М., залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 26 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун