Ухвала від 15.05.2024 по справі 641/6292/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 641/6292/20 Номер провадження 11-кп/814/1493/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 березня 2024 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220540001342 від 06.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 27.03.2024 по 25.05.2024 включно.

Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд врахував тяжкість злочину інкримінованого ОСОБА_7 , який є особливо тяжким, даних про особу обвинуваченого та те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, також, що встановлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі не зменшились та продовжують існувати з високою ймовірністю.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 не погоджується з прийнятим рішенням та вказує, що не має можливості спілкуватись зі своїм захисником та на порушення його законних прав, передбачених КПК України.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 просив скасувати ухвалу суду посилаючись на незадовільний стан здоров'я, а також на те, що він не може скористатися правом на захист та хоче, щоб захисник частіше приїздила до нього для спілкування.

В той же час, захисник ОСОБА_8 пояснила, що правова позиція із підзахисним узгоджена, та що у кримінальному провадженні майже всі свідки допитані. Посилаючись на постійне місце проживання та незадовільний стан здоров'я ОСОБА_7 , просила змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м'який.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020220540001342 від 06.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме потерпілому ОСОБА_9 .

Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою районного суду задоволено 27.03.2024.

Не погоджуючись з даним рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Так ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати.

За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а обвинуваченим не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.

Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду обвинуваченим ОСОБА_7 , значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду.

Доказів того, що за станом здоров'я ОСОБА_7 не може утримуватися під вартою, стороною захисту не надано.

Також в ході апеляційного перегляду було з'ясовано у обвинуваченого, що порушенням права на захист він вважає не відвідування його захисником у слідчому ізоляторі. Колегія судді не вважає це порушенням права на захист, оскільки як повідомила захисник, позиція по кримінальному провадженню між ними узгоджена повністю і ОСОБА_7 не виявляв бажання щось змінити.

Враховуючи наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4