Справа № 552/734/22 Номер провадження 22-ц/814/1384/24Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
14 травня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Стеценко В.С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Литовченка Р.В., представника АТ «Райфайзен Банк» - Собчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Салашного Михайла Олексійовича та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк»
на рішення Київського районного суду м.Полтави від 16 грудня 2022 року, постановлене суддею Кузіною Ж.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталії Володимирівни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни, треті особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту про реалізацію предмета іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав,
14.02.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати недійсними електронні торги, проведені Державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам») 16.11.2020 з реалізації нерухомого майна, лот №448377, а саме, чотирьохкімнатної квартири загальною площею 62,0 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним та скасувати протокол електронних торгів від 16.11.2020 №511832 за результатами проведення електронних торгів за лотом №448377 та акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні №60066062 від 26.11.2020, виданий на підставі протоколу електронних торгів від 16.11.2020 №511832;
- припинити право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Полтавського міського округу Дробітько В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.01.2021, індексний номер 56081721, на підставі якого був відкритий розділ та внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за результатом якого здійснено державну реєстрацію прав власності з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2266008553101, запис про право власності 40054694, дата державної реєстрації 06.01.2021, та закрито розділ щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 18928236;
- закрити розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2266008553101.
В обґрунтування вимог позову ОСОБА_1 посилався на те, що 06.06.2007 між ним і Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен банк Аваль», банк), яке змінило назву на Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - «Райффайзен Банк») був укладений кредитний договір №014/6561/82/83189, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 20 000,00 дол. США, зі сплатою відсотків 20,04 %, з кінцевим терміном повернення 06.06.2028.
Цього ж дня між ним і банком укладений договір іпотеки для забезпечення вимог кредитного договору, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23.11.2015 з нього і ОСОБА_3 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 105 853,14 грн.
18.06.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №549, про звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Про існування цього виконавчого напису позивачу стало відомо у березні 2021 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням.
16.11.2020 ДП «Сетам» провело електронні торги з реалізації квартири. Переможцем торгів стала ОСОБА_2 , за якою зареєстровано право власності на спірну квартиру.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13.01.2022 виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню.
Вважає, що електронні торги проведені з порушенням норм закону, на підставі виконавчого документа, який не підлягав виконанню. Оскільки квартира є єдиним його місцем проживання, реалізація нерухомого майна суперечить Закону України від 03.06.2014 №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1304-VII).
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 16.12.2022 позов задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «Сетам» 16.11.2020 з реалізації нерухомого майна, лот №448377, а саме чотирикімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Визнано недійсним та скасовано протокол електронних торгів від 16.11.2020 №511832 за результатами проведення електронних торгів за лотом №448377 та акт про реалізацію предмета іпотеки у виконавчому провадженні №600660621 від 26.11.2020, виданий на підставі протоколу електронних торгів від 16.11.2020 №511832.
Припинено право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Полтавського міського округу Дробітько В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 06.01.2021, індексний номер 56081721, на підставі якого був відкритий розділ та внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за результатом якого здійснено державну реєстрацію прав власності з реєстраційним номером об'єкт нерухомого майна 2266008553101, запис про право власності 40054694, дата державної реєстрації 06.01.2021, та закрито розділ щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 18928236.
Закрито розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2266008553101.
Стягнуто з ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В., ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі по 2 619,90 грн. з кожного.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню. У зв'язку з цим електронні торги та видані за його результати протокол і акт є також недійсними, а право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру підлягає припиненню зі скасуванням рішення щодо державної реєстрації її речового права.
Стосовно позовної давності районний суд зазначив, що з огляду на встановлення карантину на всій території України з 12.03.2020 вважається, що строки позовної давності, закінчення яких припадало на період дії карантину, є продовженими. У зв'язку з чим позивач не пропустив позовної давності.
Із рішенням районного суду не погодилася відповідачка ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Не погоджується з висновком суду першої інстанції, що, з огляду на встановлення карантину на всій території України з 12.03.2020, строки позовної давності є продовженими. Такий висновок суду вважає необґрунтованим та таким, що суперечить сформованій практиці Верховного Суду.
Звертає увагу, що позивач звернувся до суду лише 14.02.2022, при цьому в позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, яким чином обмеження, впроваджені урядом у зв'язку з карантином, перешкоджали позивачу чи його представнику за довіреністю чи адвокату, який представляв його інтереси в цей період по іншій справі, своєчасно звернутися в суд з позовом щодо недійсності електронних торгів. При цьому посилається на позицію ВП ВС у справі №990/102/22 від 08.12.2022, відповідно до якої поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Тоді як позивач не зазначив жодних обставин, окрім посилання на Закон №540-ІХ, які б створювали для нього перешкоди для звернення до суду в межах встановлено законом. Тому вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку зі спливом строку на звернення до суду з цим позовом.
Також на вказане рішення подало апеляційну скаргу АТ «Райффайзен Банк». Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Вважає, що, оскільки статтею 48 Закону України «Про іпотеку» установлено 3-х місячний строк для оскарження результатів електронних торгів, позивач мав право подати позов до 15.02.2021, тоді як фактично позов поданий 14.02.2022, тобто через рік після спливу позовної давності.
Звертає увагу, що будь-яких об'єктивних причин і підстав для пропуску строку позовної давності позивач не наводить, а також у позовній заяві відсутнє клопотання про поновлення строку позовної давності для звернення до суду. Сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою у вчиненні стороною процесуальних дій.
Відзиви на апеляційні скарги від учасників справи не надходили.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.03.2023 апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Салашного М.О. та АТ «Райффайзен банк Аваль» задоволено; рішення Київського районного суду м.Полтави від 16.12.2022 - скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено./а.с.124-129 т.3/
Постановою Верховного Суду від 29.11.2023 постанову Полтавського апеляційного суду від 14.03.2023 скасовано; справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду./а.с.70-75 т.4/
14.05.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи для укладення угоди із адвокатом та його ознайомленням зі справою.
Вирішуючи заявлене клопотання, колегія судді не вбачає підстав для його задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
У цій справі відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, повторно ініціювало питання відкладення судового засідання, поважність причин її неявки судом апеляційної інстанції не встановлена, оскільки з огляду на тривалість провадження у справі та його неодноразове відкладення за ініціативи відповідачки, остання мала достатньо часу для отримання правничої допомоги і ознайомлення з матеріалами справи. Отже, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності відповідачки ОСОБА_2 не призведе до порушення її права на справедливий суд у межах розумних строків судового провадження.
В судовому засіданні в апеляційному суді представник банку підтримав доводи своєї апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , наполягаючи на їх задоволенні.
Представник позивача - адвокат Литовченко Р.В. проти доводів апеляційних скарг заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та просив залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд встановив такі обставини.
Із матеріалів справи убачається, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 15 жовтня 1997 року, виданим відділом приватизації житла Полтавського МВК, договором про поділ нерухомого майна (квартири), що є спільною сумісною власністю від 22 травня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т. В., договором дарування від 26 травня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального Башинською Т.В., квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності ОСОБА_1 ./а.с.11-14 т.1/
06 червня 2007 року між «АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №001059/6561/331605, за умов якого для забезпечення виконання кредитного договору від 05 червня 2007 року №014/6561/82/83189, а також додаткових угод до нього, в іпотеку банку ОСОБА_1 передав указану квартиру./а.с.17-18 т.1/
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23 листопада 2015 року у справі №552/818/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 05 червня 2007 року №014/6561/82/83189 в сумі 105 853,14 грн. Рішення набрало законної сили./а.с.27-28 т.1/
Постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Полтавського ГТУЮ у Полтавській області Пічки О. В. від 17 червня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №552/818/14-ц, виданого 11 лютого 2016 року./а.с.25 т.1/
Станом на 18 березня 2021 року залишок заборгованості за виконавчим документом становив 79 568,85 грн./а.с.26 т.1/
18 травня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О. В. вчинила виконавчий напис №549 щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 /а.с.29 т.1/
Згідно з протоколом електронних торгів від 16 листопада 2020 року №511832, проведених ДП «Сетам», вказане майно реалізоване 16 листопада 2020 року за ціною 510 385,00 грн. Переможцем електронних торгів є ОСОБА_2 .
Згідно з актом про реалізацію предмета іпотеки від 26 листопада 2020 року, складеним приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. при примусовому виконанні виконавчого провадження №6066062 з примусового виконання виконавчого напису від 18 червня 2019 року №549 щодо звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 , це майно є предметом договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Кас'яненко Л. В. 05 червня 2007 року за реєстровим номером 2914. Акт виданий на підставі протоколу проведення електронних торгів від 16 листопада 2020 року №511832, виданого ДП «Сетам»./а.с.20 т.1/
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 13 січня 2022 року у справі №552/1591/21 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса, вчинений 18 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В., зареєстрований в реєстрі за №549, про звернення стягнення на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_4 , та належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т. В. 26 травня 2007 року за реєстровим номером 3136, та свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла Полтавського МВК 15 жовтня 1997 року, договору про поділ нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т. В. 22 травня 2007 року за реєстровим номером 3043, і зареєстрованих в КП БТІ «Інвентаризатор» в реєстровій книзі під номером 124/16885, реєстраційний номер 18928236./а.с.21-24 т.1/
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсними електронних торгів, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки у судовому порядку визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилася примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, тому такі торги та видані за їх результатами протокол проведення електронних торгів і акт приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - є недійсними, а право власності ОСОБА_2 щодо спірної квартири підлягає припиненню зі скасуванням державної реєстрації речових прав. Із огляду на встановлення карантину на всій території України з 12 березня 2020 року вважається, що строки позовної давності, закінчення яких припадало на період дії карантину, є продовженими. Тому суд дійшов висновку, що позивачем дотримано строки позовної давності.
Згідно із ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зміст апеляційних скарг вказує про те, що відповідачі ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен банк Аваль» оскаржили рішення районного суду лише в частині правильності застосування судом норм, які регулюють позовну давність, атому, з урахуванням принципу диспозитивності, апеляційний суд переглядає рішення лише в цій частині. При цьому колегія суддів враховує наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №904/3405/19 вказано, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
До вимог про оскарження прилюдних (електронних) торгів з реалізації іпотечного майна застосовується спеціальна позовна давність.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній станом на час проведення торгів, іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Отже, у справах про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що перебуває в іпотеці, підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена статтею 48 Закону України «Про іпотеку».
При цьому оскарження результатів проведення прилюдних (електронних) торгів і продажу предмета іпотеки, передбачене статтею 48 Закону України «Про іпотеку», є пред'явленням вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на цих торгах.
За таких умов оскарження результатів торгів відповідно до статті 48 Закону України «Про іпотеку» означає можливість оскаржити договір, укладений на прилюдних торгах, як з підстав невідповідності його нормам ЦК України, зокрема статей 203, 215 ЦК України, так і з підстав, передбачених статтями 45-47 Закону України «Про іпотеку».
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі №6-1375цс16, а також постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №607/4193/17, від 10 червня 2020 року у справі №207/1194/17, від 20 січня 2021 року у справі №127/14089/18, від 30 червня 2021 року у справі №757/9541/14-ц.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням хвороби COVID-19» (далі - Закон №540-ІХ), який набрав чинності 02 квітня 2020 року продовжено позовну давність на період карантину.
У відзиві на позовну заяву банк і заявою представник ОСОБА_2 заявили про застосування позовної давності./а.с.120-121, 168-174 т.1/
Аналогічні доводи також викладені відповідачами у своїх апеляційних скаргах.
Апеляційний суд такі доводи апеляційних скарг відповідачів щодо пропуску позивачем спеціального строку позовної давності на оскарження результатів прилюдних торгів визнає неспроможними та відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на хибному тлумаченні норм права на власну користь.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У постановах Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 та від 20 квітня 2023 року у справі №728/1765/21 зазначено, що «у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX, перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
У даній справі строк на оскарження прилюдних торгів розпочався 17 листопада 2020 року (наступного дня від складення протоколу проведення оспорюваних електронних торгів від 16.11.2020) та продовжується на період карантину, а тому пред'явлення 14.02.2022 ОСОБА_1 позову про визнання недійсним електронних торгів (тобто у період дії запровадженого із 02.04.2020 карантину, який припинено на території України з постановою Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023) відбулося з дотриманням строку позовної давності.
Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах підлягає застосування спеціальна позовна давність, передбачена ст.48 Закону України «Про іпотеку» - три місяці з дня проведення прилюдних (електронних) торгів, який продовжено на строк дії карантину, так який позивачем дотримано.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Салашного Михайла Олексійовича та Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 16 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15.05.2024 .
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак