Справа № 537/5202/23 Номер провадження 11-кп/814/1326/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12023170530000842 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2024 року,
Цим вироком ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Бродщина Кобеляцького району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий, останній раз:
25 липня 2023 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за ч.4 ст.185, ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
визнаний винуватим та засуджений за ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395, ч.1 ст.70 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2023 року та остаточно засуджений на 5 років 1 місяць позбавлення волі.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 2868 грн.
Вирішене питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
24 жовтня 2023 року в денний час доби ОСОБА_8 , перебуваючи з дозволу потерпілої ОСОБА_9 у квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, незаконно заволодів важливими особистими документами ОСОБА_9 , а саме: карткою фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 ; свідоцтвом про базову загальну середню освіту ТА №44373020 та додатком до нього; атестатом про повну загальну середню освіту з додатком; дипломом кваліфікованого робітника з додатком до нього.
Цього ж дня близько 15 год 20 хв. обвинувачений з метою реалізації умислу, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи, що він не являється працівником правоохоронного органу, прийшов до помешкання потерпілого ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_3 , постукав у вхідні двері квартири та після їх відкриття потерпілим представився йому старшим слідчим ВП № Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області.
Після чого ОСОБА_8 пред'явив ОСОБА_10 , скориставшись тим, що він є особою похилого віку, як службове посвідчення працівника поліції - закордонний паспорт, виданий на ім'я ОСОБА_11 ЕС №710867 (строк дії якого закінчився), а також як підставу для проведення обшуку надав вирок Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2023 року у справі №537/2534/23 стосовно ОСОБА_12 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження,
Відрізу після швидкого демонстрування зазначених документів ОСОБА_8 висунув ОСОБА_10 вимогу про проведення обшуку в його квартирі.
Потерпілий, будучи введеним в оману щодо наявності у ОСОБА_8 владних повноважень, якого він сприймав як співробітника поліції, уповноваженого на проведення слідчих дій , добровільно надав доступ до своєї квартири для проведення обшуку.
Отримавши обманним шляхом доступ до квартири, ОСОБА_8 , імітуючи проведення обшуку, виявив у шухляді грошові кошти на загальну суму 16987, 07 грн, належні ОСОБА_10 , якими незаконно заволодів шляхом обману.
Крім того, 19 квітня 2023 року ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області стосовно ОСОБА_8 встановлено адміністративний нагляд на 1 рік, зі встановленням обмежень, визначених у статті 10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", а саме: реєстрація в територіальному підрозділі поліції за місцем мешкання кожного понеділка місяця; заборона перебувати в закладах громадського харчування та інших місцях, де реалізуються спиртні напої на розлив; заборона залишати місце мешкання в період часу з 21:00 години до 05:00 години наступного дня.
Однак ОСОБА_8 умисно, без поважних причин, з метою ухилення від встановленого судом адміністративного нагляду, з 24 жовтня 2023 року самовільно залишив місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також не виконав вимогу щодо реєстрації в територіальному підрозділі поліції за місцем мешкання кожного понеділка місяця та не з'явився у ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області для реєстрації 30 жовтня, 06 та 13 листопада 2023 року.
Кримінальне провадження розглянуто в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
За змістом апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_8 просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням, надавши можливість здійснювати захист держави в умовах воєнного стану.
Крім того, прохає не застосовувати положення ст.71 КК України при призначенні покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень за наведених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190 та ст.395 КК України в апеляційній скарзі не спростовуються.
Покарання обвинуваченому призначене у відповідності до вимог ст.50, ст.65, ч.1 ст.70 та ст.71 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і є справедливим.
При цьому місцевий суд, з огляду на щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину призначив ОСОБА_8 покарання, що є в даному випадку мінімальним з огляду на застосування положень ст.71 КК України.
Доводи апеляційної скарги щодо призначення остаточного покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суперечать вимогам закону.
З матеріалів провадження вбачається і ніким не оспорюється, що ОСОБА_8 оскаржуваним вироком засуджений за вчинення кримінальних правопорушень після ухвалення вироку Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2023 року, але до повного відбуття покарання за цим вироком.
Згідно з ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.26 постанови від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Отже, відсутні визначені законом підстави для звільнення ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Твердження обвинуваченого про можливість застосування до нього положень ст.616 КПК України та скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з наявністю бажання вступити до лав Збройних Сил України та здійснювати захист держави в умовах воєнного стану є необґрунтованими.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи відсутність відповідного клопотання прокурора, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти рішення про звільнення обвинуваченого з-під варти для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 січня 2024 року у кримінальному провадженні №12023170530000842 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4