Справа № 761/5920/24
Провадження № 1-кс/761/4433/2024
21 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в межах кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва 12.02.024 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в межах кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Дане клопотання обгрунтовується тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у справі №761/9877/18 клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, задоволено.
Відтак, накладено арешт шляхом заборони державним реєстраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності та користування, зміни власників та користувачів, зміни форми власності та порядку користування на земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку загальною площею 3,5807 га за кадастровим номером 3220485800:01:007:0006 для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та, яка перебуває у користуванні СВК «Розаліївський» на підставі договору оренди.
Адвокат ОСОБА_3 вважає, що даний арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018, підлягає частковому скасуванню.
Так, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 3,5807 га за кадастровим номером 3220485800:01:007:0006 для ведення товарного
сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Однак, заявник не може вільно розпоряджатися своїм майном, оскільки, як виявилось, на вказану земельну ділянку накладений арешт ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/9877/18.
Також зазначає, що 20 вересня 2019 року старшим слідчим слідчого управління
ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на підставі ст. 284 КПК України, у зв?язку із відсутністю складу злочину та у зв?язку із закінченням строку досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про дату і час судового розгляду, не з'явилася. Разом з тим, у поданому клопотанні просила проводити його розгляд за відстності адвоката ОСОБА_3 та власника майна ОСОБА_4 .
Уповановажений слідчий СУ ГУ НП в Київській області, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у судове засідання не прибув. Жодних клопотань, у тому числі про відкладення, на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Так, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 вказано, що якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі №636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).
В цій же постанові Велика Палата вказувала, що частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У ході судового розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 задоволено клопотання заступника начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018, та накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 3,5807 га за кадастровим номером 3220485800:01:007:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що підставою для накладення вказаного арешту було те, що вищезазначені грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України щодо речового доказу і могли бути набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, 20.09.2019 старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , було винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, на підставі ст. 284 КПК України, у зв?язку із відсутністю складу злочину та у зв?язку із закінченням строку досудового розслідування.
Так, відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 належним їй майном на підставі зазначених обставин, оскільки адвокатом ОСОБА_3 доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 на земельну ділянку загальною площею 3,5807 га за кадастрованим номером 3220485800:01:007:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в межах кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, в межах кримінального провадження №42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України на земельну ділянку загальною площею 3,5807 га за кадастровим номером 3220485800:01:007:0006 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1