Справа № 761/3633/21
Провадження № 2/761/520/2024
(заочне)
01 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
АТ КБ «ПриватБанк», через свого представника Ляр Д.Ю. , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.06.2019, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в загальній сумі12456,26грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі2102,00 грн.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 14.06.2019 відповідачу було відкрито картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 11.11.2020, за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 12456,26 грн. Таким чином, у зв'язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у вищевказаній сумі, а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі2102,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021 вищевказана справа надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом направлений запит щодо відомостей про місце реєстрації відповідача.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02.03.2021 цивільну справу за зазначеним вище позовом було прийнято до розгляду; розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
У постановах від 14.08.2020 від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, вирішив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідач звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 14.06.2019.
Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», погодженого НБУ 06.09.2019.
Наведені позивачем обставини в обґрунтування позовних вимог підтверджуються наявними в матеріалах справи анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, довідками про зміну умови кредитування та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».
Так, підписавши 14.06.2019 анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку відповідач підтвердив, що він згоден з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також довідкою, складає між ним і банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами.
Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитних банківських карт «Універсальна» та «Універсальна Голд» відповідач прийняв зобов'язання щодо сплати відсотків від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна Голд».
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, яку він просить стягнути з останнього, станом на 11.11.2020 становить12456,26 грн., з яких: 10092,57 грн. - заборгованість за тілом кредита; 2363,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Жодних сумнівів щодо правильності наведеного розрахунку заборгованості у суду немає.
Будь-яких належних та допустимих доказів в заперечення вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.
Таким чином, оскільки відповідач дані умови порушив, то відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору заборгованість у вищевказаному розмірі є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Із урахуванням наведеного, враховуючи встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 838,48грн.
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11,16,207,525,526,530,625,629,634,638,1054 ЦК України,ст.ст. 12,76-81,89,95,133,141,229,258,259,263-265,273,274,279,280-282,354,356 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від14.06.2019 в розмірі 12456 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн 26 коп., з яких: 10092 (десять тисяч дев'яносто два) грн. - заборгованість за тілом кредита; 2363,69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко