Справа № 761/7653/24
Провадження № 2/761/5904/2024
14 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Волошина В. О.
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024р. позивач ТОВ «Верра Фінанс» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95615716000 від 11 вересня 2019р. (далі по тексту - кредитний договір), в розмірі 148869,96 грн.; судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між АТ «Укрсиббанк», як кредитором та відповідачем ОСОБА_1 , як боржником було укладено 11 вересня 2019р. кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит на споживчі цілі у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15000,0 грн., який в подальшому збільшено в листопаді 2020р. до 37500,0 грн., та в листопаді 2021р. до 93000,0 грн., зі сплатою процентів за готівковими та безготівковими операціями - 55,0 % річних.
25 січня 2023р. між позивачем та АТ «Укрсиббанк» було укладено договір факторингу № 237, відповідно до якого первісний кредитор передав ТОВ «Верра Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до відповідача ОСОБА_1 , на підставі чого новим кредитором у вказаних правовідносинах є ТОВ «Верра Фінанс» у якого виникло право вимоги по поверненню кредиту до відповідача, заборгованість у якої станом на 06 лютого 2024р. становить 148869,96 грн.
Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту свого права.
В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час і місце судового розгляду оповіщався у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився, поважності причин неявки не повідомив, свого представника до суду не направив, відзив на позов не подавався.
Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 280, 282 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 11 вересня 2019, відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Укрсиббанк» із анкетою-заявою на надання споживчого кредиту, згідно якої строк дії ліміту кредитування становить по 10 жовтня 2021р., сума кредитного ліміту 15000,0 грн.
Так, згідно кредитного договору, АТ «Укрсиббанк» відкрив відповідачу та обслуговує тарифний план «Карта з лімітом «55 % з пільговим періодом Ашан», відкриває поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України та встановлює ліміт кредитування у розмірі 15000,0 грн., зі строком дії по 10 жовтня 2021р. та процентною ставкою на суму кредитної заборгованості 55% річних.
Відповідно до п. 2.6. кредитного договору встановлена відповідальність відповідача, так у разі прострочення сплати відповідачем чергового платежу позивач має право вимагати сплати відповідачем комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу у розмірі до 500,0 грн.
Як вбачається з інформації щодо руху коштів по рахунку картки з лімітом у відповідача за період з 11 вересня 2019р. по 15 листопада 2020р. кредитний ліміт становив 15000,0 грн.; з 16 листопада 2020р. по 15 листопада 2021р. - 37500,0 грн., з 16 листопада 2021р. по 10 жовтня 2023р. - 93000,0 грн.
Крім цього, позивачем надано Правила (договірні умови) відкриття, використання і обслуговування поточних рахунків фізичних осіб у національній і іноземній валютах в АТ «Укрсиббанк» (зі змінами) згідно п. 1.1. дані правила встановлюють порядок відкриття, обслуговування, закриття поточних рахунків для власних потреб фізичних осіб, надання платіжних послуг та проведення інших операцій, а також порядок встановлення та зміни тарифів й інші питання, пов'язані з використанням поточних рахунків.
Згідно п. 4.1. Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов?язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Позивач має право вимагати від Позичальника додатково сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
Судом встановлено, що 25 січня 2023р. між АТ «Укрсиббанк та ТОВ «Верра Фінанс» укладено договір факторингу №237, відповідно до якого АТ «Укрсиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 237 від 25 січня 2023р. АТ «Укрсиббанк» передав право вимоги ТОВ «Верра Фінанс» по кредитному договору, де боржником виступає відповідач ОСОБА_1 , загальна сума боргу становить 148869,96 грн., яка складається із: заборгованість за основним боргом - 92967,0 грн.; 55902,96 грн. - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами.
30 жовтня 2023р. позивачем ТОВ «Верра Фінанс» було надіслано на адресу проживання відповідача вимогу № 1446 про погашення заборгованості за кредитним договором.
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ст.6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеними договорами, боржником за якими є відповідач.
Стороною відповідача наданий позивачем розрахунок не спростовано, як і не надано доказів належного виконання договірних зобов'язань та сплати коштів в добровільному порядку.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,0 грн.
Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 202, 207, 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» (код ЄДРПОУ 42633165, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Гімназична, 11) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» суму заборгованості за договором про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 95615716000 від 11 вересня 2019р. в розмірі 148869 /сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять/ грн. 96 грн.; судовий збір у розмірі 3028,0 /три тисячі двадцять вісім/ грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 20 травня 2024р.
Суддя: