1-кп/278/76/24
278/5393/23
Іменем України
21 травня 2024 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої вирішується питання про застосування
примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_7 ,
представника ювенальної поліції - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023065410000221 відносно ОСОБА_4 ,
Двадцять восьмого квітня 2023 року близько 18 години ОСОБА_4 спільно з малолітньою та неповнолітньою особами, які не досягнули віку кримінальної відповідальності та матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, усупереч вимогам ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла, незаконно проник до будинку АДРЕСА_1 , та перебуває у фактичному користуванні потерпілої ОСОБА_9 , чим порушив недоторканість житла останньої.
Отже, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та яке виразилось у незаконному проникненні до житла.
У зв'язку з цим прокурор просить застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі останнього під нагляд його матері ОСОБА_6 , строком на один рік.
ОСОБА_4 вину у вчиненні даного суспільно небезпечного діяння визнав, щиро розкаявся та погодився на застосування до нього згаданих примусових заходів виховного характеру.
Захисник, законний представник, представники служби у справах дітей та ювенальної поліції також не заперечували проти застосування до ОСОБА_4 вказаних примусових заходів виховного характеру.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, яке виразилось в незаконному проникненні до житла потерпілої ОСОБА_9 .
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , вперше вчинив дане суспільно небезпечне діяння невеликої тяжкості у віці 15 років, щиро розкаявся у його вчиненні, про що свідчить його кричне ставлення до скоєного. Окрім того, ОСОБА_4 навчається у ліцеї №14, позитивно характеризуються за місцем навчання, на обліку у психдиспансері та нарколога не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, після вчинення згаданого суспільно небезпечного діяння інші суспільно небезпечні діяння та кримінальні правопорушення не вчиняв, проживає у повній сім'ї, батьки цікавляться його життям та займаються вихованням, що, на переконання суду, свідчить про можливість застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у виді передачі останнього під нагляд матері.
Відповідно до ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» визначено, що застереження є одним із найм'якіших заходів виховного характеру і може бути зроблено шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Передача неповнолітнього під нагляд батьків за п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Питання про передачу неповнолітнього під нагляд батьків, суд повинен вирішувати з урахуванням даних, що їх характеризують.
Пунктом 7 вказаної Постанови перебачено, що строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватися, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).
З огляду на викладене, враховуючи критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого суспільно небезпечного діяння, здатність батьків забезпечити позитивний виховний вплив на нього та здійснювати постійний контроль за його поведінкою, суд приходить до висновку про можливість застосування примусових заходів виховного характеру у виді застереження та передачі останнього під нагляд матері ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 97, 105 КК України, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 372, 501 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передачі останнього під нагляд його матері ОСОБА_6 строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_4 про те, що він своїми діями завдав шкоди правам та інтересам потерпілої ОСОБА_9 , оголосити осуд за такі його дії та попередити про більш суворі правові наслідки, які можуть настати у разі продовження ним протиправної поведінки.
На ухвалу може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: