Справа № 161/8600/24
Провадження № 2-а/161/128/24
21 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
з участю секретаря судового засідання Швед Н.В.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Корнійчук І.А.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
03.05.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що 25.04.2024 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ДПП сержантом поліції Бубнюком Т.М. було винесено щодо нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1995812, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (далі - постанова). Зі змісту постанови слідує, що він, під час руху по 101 км. а/д сполученням Устилуг - Луцьк - Рівне, за кермом автомобіля Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості в населеному пункті більш ніж на 20 км./год., чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Вказує, що поліцейським не доведено факту перевищення швидкості саме його автомобілем, оскільки поряд з ним у суміжній смузі також рухався інший транспортний засіб. У свою чергу, прилад, за допомогою якого здійснювалася фіксація швидкості руху, не був встановлений стаціонарно, а тому його ручне використання не допустиме. Дані обставини призвели до помилкового висновку інспектора про порушення ним вимог ПДР України. Враховуючи наведене, просив скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати.
17.05.2024 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень щодо позову остання зазначає, що під час вимірювання швидкості лазерним приладом ТС 008357 було виявлено факт порушення ОСОБА_1 п. 12.4 ПДР України. Встановивши особу водія та факт вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення про проведення розгляду справи щодо водія. Позивачу були роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надано можливість надавати пояснення і заявляти клопотання, знайомитись із доказами інкримінованого правопорушення. Після проведення розгляду справи було винесено постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Твердження ОСОБА_1 про неправомірність використання приладу TruCAM LTI 20/20 в ручному режимі ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки даний пристрій контролю руху за своєю конструкцією призначений для використання в ручному режимі. Фіксація, здійснена вказаним приладом чітко відображає геолокацію, на якій проводилось вимірювання швидкісного режиму - а/д Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», с. Піддубці, 101 км, дана ділянка автодороги обладнана необхідними дорожніми знаками, а вимірювання швидкісного режиму здійснювалось в зоні дії дорожніх знаків «5.76». Здійснений лазерним вимірювачем швидкості відеозапис не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що саме транспортний засіб Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 31 км/год. Вважає, що оскаржувана постанова в повному обсязі відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав із викладених у його позові підстав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Додатково зауважив, що внесені в оскаржувану постанову відомості про місце фіксації події не дає беззаперечного висновку, що інкриміноване йому правопорушення відбулося в межах населеного пункту.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову повністю, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.04.2024 року поліцейським взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ДПП сержантом поліції Бубнюком Т.М. було винесено щодо ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1995812, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Зі змісту вищевказаної постанови слідує, що 25.04.2024 року о 12:54, на 101 км. а/д Н-22 сполученням Устилуг - Луцьк - Рівне, у с. Піддубці, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в населеному пункті зі швидкістю 81 км/год., тобто перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 20 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TruCAM LTI 20/20 TC 008357.
Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1995812 від 25.04.2024 року, у такій, окрім посилання на показання лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 TC 008357, є також посилання на відеозапис із нагрудного відеореєстратора поліцейського.
Як вбачається із електронних записів технічного пристрою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008357, дані докази достовірно відображають геолокацію, на якій проводилось вимірювання швидкісного режиму - автодорога Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 101 км., с. Піддубці, та рух транспортного засобу Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 81 км/год.
Крім того, перед населеним пунктом с. Піддубці на км. 100+020 праворуч та км. 103+500 ліворуч автодороги Н-22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», зокрема, вбачається, що дана автодорога від початку населеного пункту і до кінця (с. Піддубці), обладнана дорожніми знаками з обох сторін 5.76 (Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху), а також з обох сторін даної дороги наявні знаки 5.49 (Початок населеного пункту), 5.50 (Кінець населеного пункту) (лист Департаменту патрульної поліції НП України «Про організацію дорожнього руху» від 23.09.2022 року № 12980/41/27/02-2022).
Тобто, дані дорожні знаки є наявні при в'їзді в с. Піддубці, що дозволяє на даній ділянці автомобільної дороги контролювати та фіксувати швидкісний режим транспортних засобів.
Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейський не вправі використовувати пристрій TruCAM в ручному режимі, спростовується положеннями ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», які дозволяють застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Варто зауважити, що використання пристрою TruCAM в ручному режимі не заборонено та, відповідно до правил застосування та сертифікатів відповідності, не суперечить вимогам по застосуванню приладів TruCAM.
Згідно листа ДП «Укрметртестстандарт» від 21.12.2020 року № 28-10/139, лазерний вимірювач TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Обов'язковість встановлення триноги чи іншого стаціонарного застосування даного приладу, законодавством не обумовлено, а лише є покликання на можливість незначного відхилення параметрів визначення швидкості, що в даному випадку, не приймається до уваги через значне перевищення швидкості.
Норми використання та норми відповідності встановлені ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксування. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місце положення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги.»
Розділ 3 ДСТУ 8809:2018 «Терміни та визначання понять», дає визначення приладам контролю, які за своєю конструкцією призначені для використання в ручному режимі.
Так, п. 3.3 ДСТУ 8809:2018 визначає, що стаціонарні прилади контролю - це прилади контролю, які конструктивно створені для розміщення на елементах обладнання доріг або спеціально встановлених конструктивних елементах і призначені для роботи в автоматичному режимі без безпосередньої участі оператора.
Пункт 3.5 ДСТУ 8809:2018 визначає, що ручні прилади контролю - це прилади контролю, які конструктивно створені для утримування в руках і мають в своєму складі пристрої прицілювання, органи ручного керування, дисплеї тощо і призначені для роботи при безпосередній участі оператора.
Пункт 3.8 ДСТУ 8809:2018 визначає, що лазерні вимірювачі швидкості - це вимірювачі швидкості, що опромінюють цільові ТЗ лазерними імпульсами в інфрачервоному діапазоні і визначають швидкість руху та/або просторово-часові параметри місцеположення ТЗ залежно від зміни відстані до ТЗ за період між лазерними імпульсами
Отже, прилад TruCAM LTI 20/20 відноситься до категорії лазерних вимірювачів швидкості (відповідно до технічної документації та сертифікату відповідності) .
Тому, твердження позивача про неправомірність використання приладу TruCAM LTI 20/20 в ручному режимі є в жодній мірі не обгрунтованими.
Також варто наголосити на такому.
Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ± 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м. до 1200 м.
З відстані у 350-450 м. поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCAM (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але, також, в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
З оглянутого відеозапису з технічного пристрою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008357 слідує, що зафіксовані обставини не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що саме транспортний засіб Honda Pilot, д.н.з. НОМЕР_1 , дійсно перевищив встановлене обмеження швидкості в населеному пункті на 31 км/год.
Наведене свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого йому за ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративного правопорушення.
У свою чергу, законність дій поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП у Волинській обл. ДПП сержанта поліції ОСОБА_2 при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 достовірно підтверджується відеозаписом із його нагрудного відеореєстратора.
Відтак, оскаржувана постанова винесена із повним дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Також суд вважає оскаржувану постанову такою, яка в повній мірі відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень без змін.
Оскільки, позивачу у задоволені позову відмовлено, судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 139 КАС України слід залишити за ним.
Керуючись ст. 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області В.П. Пушкарчук