Справа № 161/4089/24
Провадження № 2/161/1976/24
20 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ленічевої Н.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування вимог вказує, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 03 квітня 2021 року. На даний час на розгляді суду перебуває справа про розірвання шлюбу між ними. Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач коштів на утримання дітей в добровільному порядку не надає.
З огляду на наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_3 є працездатною особою, позивач просить суд увалити рішення про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання сина, у розмірі 1/3 частки доходів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримала, просили задовольнити.
Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі та не заперечив проти їх задоволення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 квітня 2021 року (а.с.4).
Від спільного шлюбу у мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11 листопада 2021 року (а.с. 7). Дитина проживає разом з матір'ю, що не заперечується сторонами.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При цьому у частині другій статті 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні, дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Під час судового розгляду не встановлено обставин щодо поганого стану здоров'я дитини. Позивач доказів протилежного суду не надала.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є особою працездатного віку, доказів наявності існування у нього інших утриманців не надано.
Згідно довідки про доходи відповідач є військослужбовцем, загальна сума доходу з січня 2023 року по лютий 2024 року становить 557030,32 грн. (а.с.31).
Інших істотних обставин при визначенні розміру аліментів, суд не знаходить.
В сукупності оцінених судом доказів є підстави вважати, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та зобов'язаний згідно із законом належним чином забезпечувати і утримувати сина.
На підставі наведеного, враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, її вік, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку та його матеріальне становище, його факту визнання ним позовних вимог, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду, з врахуванням загальних витрат на дитину, які на даний час несе позивач, такий розмір аліментів не є надмірним та буде достатнім для забезпечення її гармонійного фізичного та соціального розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч.1 п. 3 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 255, 268, 430 ЦПК України, статтями 180, 181 СК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 лютого 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повний текст судового рішення складено 20 травня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк