Справа № 161/5737/24
Провадження № 3/161/2333/24
м.Луцьк 16 травня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце поживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 970955 від 10 березня 2024 року вбачається, що 10.03.2024 р. близько 17:45 год за адресою: АДРЕСА_1 , гр.. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру відносно матері співмешканця ОСОБА_2 , а саме, ображала словесно, принижувала, чим могла бути заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 .
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих суду причин, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Також в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 970955 від 10 березня 2024 року остання повідомлена про розгляд справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
За таких обставин та враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справа за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, розгляд справи здійснюється за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява N 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, які досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 січня 2018 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові докази та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за ознаками вчинення домашнього насильства.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
А тому, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
(Реквізити сплати: Рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; Назва отримувача коштів: ГУК у Волинській обл./м.Луцьк/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Згідно ч. 2ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 340 (триста сорок) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду Т. М. Філюк